Балдуїн IV (граф Фландрії)

Балдуїн IV Бородатий (фр. Baudouin IV le Barbu (Belle-Barbe) de Flandres, бл. 980 — 30 травня 1035) — граф Фландрії з 987, син Арнульфа II, графа Фландрії, и Сюзанни (Розалії), доньки Беренгара II Іврейського, короля Італії. Походив з Першого Фландрського дому.

Балдуїн IV
фр. Baudouin IV le Barbu
Народився 980
Помер 30 травня 1035(1035-05-30)[1]
Поховання
Церква Богоматері і Святого Петраd : 
Діяльність політик
Титул граф
Рід Фландрський дім
Батько Арнульф II Фландрський[2]
Мати Сусанна Італійська[2]
У шлюбі з Ogive of Luxembourgd[2] і Eleanor of Normandyd[2]
Діти Бодуен V Фландрський[2], Judith of Flanders, Countess of Northumbriad[2], Ermengarde van Vlaanderend[3] і unknown daughter de Vlaanderend[3]

Біографія

Коли батько Балдуїна помер в 988, він був ще неповнолітнім, і незалежності графства Фландрії погрожувало захоплення королівством Франція. Проте другий шлюб матері Балдуїна Сусанни Італійської з Робертом II Благочестивим, королем Франції, сином і наступником Гуго Капета, міг запобігти цю небезпеку.

Близько 1000 року, імператор Оттон III зібрав військо для військової кампанії проти Фландрії. Король Німеччини Генріх II Святий також попрямував проти Балдуїна IV, який прийняв сторону графів Лувена і Намюра, що відмовилися від сюзеренітету, затвердженого Генріхом II, герцога Нижньої Лотарингії Годфріда I в 1006/1007.

На відміну від своїх попередників, Балдуїн звернув свою увагу на схід і на північ своїх володінь, тоді як на півдні управляли його васали графи Булоні, Гіна, Хесдіна і Сен-Поля.

В 1006, Балдуїн IV захопив місто Валансьєн, що належало Священній Римській імперії. Отже, він зіткнувся з імператором Священної Римської імперії Генріхом II і його союзниками королем Робертом Благочестивим і Річардом II, герцогом Нормандії, яким, однак, їм не вдалося перемогти Бодуена.

Навесні наступного року імператор Священної Римської імперії Генріх II знову вторгся у Фландрію і захопив у Генті крупну здобич, також взявши в полон жителів міста. Балдуїн був змушений здати Валансьєн і позбутися Ахена, так як імператор Гернріх звинуватив його у втручанні у справи графів Намюра та Левена.

Проте близько 1012–1015 Балдуїн отримав за допомогою переговорів в льон Зеландію, що знаходиться на північ від Фландрії, і навіть деякі острови цієї області: Валхерен, Борсселе, Норд-Бевеланд і Зейд-Бевеланд, а на правому березі річки Шельди — Валансьєн, частина Камбре і Ено від Генріха II, який взяв обіцянку з Балдуїна не втручатися у справи герцогів Нижньої Лотарингії і графів Намюра та Левена. У французькій території Фландрії Балдуїн організував великі колонізації боліт вздовж узбережжя Фландрії і збільшив Брюгге і міський порт.

В 1028 у відбувся шлюб сина Балдуїна IV Балдуїна, що став згодом графом Фландрії, з Аделаїдою Французькою, дочкою Роберта II, короля Франції. Після цього син Балдуїна IV підняв повстання проти батька, спровоковане королем Робертом, ставши на чолі незадоволених баронів. Балдуїн IV навіть був вигнаний з графства і був змушений шукати притулок в Нормандії. З потужною підтримкою свого покровителя Роберта, герцога Нормандії, він швидко відновив себе на престолі графів Фландрії і йому вдалося остаточно придушити повстання.

За часів правління Балдуїна були засновані Дюнкерк і фортечні стіни міста Лілль. Бодуен зіткнувся з небезпекою феодальної роздробленості, яка обрушилася на території імперії Каролінгів ще в попередньому столітті. Проте він мав добре розвинені регіони країни: Гент, Брюгге, Лілль і Сент-Омер. Можна відзначити появу декількох дворянських сімей (Обіньї, Бетюн, Фоконберг, Худенії, Ланс, Лілль, Пас, Фалемпін, Ворвін). До 993–994, Балдуїн створив раду регіонів. Спочатку на зборах були присутні представники чотирьох адміністративних округів. Саме Балдуїн IV поклав початок подальшій могутності графства Фландрія.

Балдуїн помер 30 травня 1035. Його володіння успадкував син Балдуїн V.

Шлюб та діти

1-ша дружина (з бл. 1012): Огіва Люксембургська (пом. 21 лютого чи 9 березня 1030), донька Фрідріха Люксембургського, графа Мозельгау, сина Зігфріда, графа Люксембурга. Діти:

2-га дружина (з після 1030): Елеонора Нормандська, донька Річарда II, герцога Нормандії. Діти:

Література
  • Флодоард. АнналыРихер Реймский. История. / Пер. с лат., сост., коммент. и указ. А. В. Тарасовой ; отв. ред. И. С. Филиппов. — М.: РОССПЭН, 1997.
  • Пиренн А. Средневековые города Бельгии. — СПб.: Издательская группа «Евразия», 2001. — 512 с. — 2000 экз.
  • Édouard André Joseph Le Glay, Histoire des comtes de Flandre, 1843, p. 215

Посилання
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Kindred Britain
  3. Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.