Балінт Балашші

Балашші походив із дворянської кальвіністської сім'ї, здобув гарну освіту, володів сімома мовами. Рік навчався в Нюрнберзі (1565). В Угорщині виховувався протестантським проповідником Петером Борнемісою. Втратив майно і вступив на військову службу. Воював з османськими і польськими військами, був поранений, потрапив у польський полон. У 1586 році перейшов в католицтво.

У 1576 році, під час сутички з трансільванським військом Кріштофа Годьмашші, отримав поранення — удар «бойовою палицею» по шоломі  і був взятий у полон та переданий для ув'язнення у замок Хуст(Закарпаття, Україна). Комендант замку Гаспар Корніс, зважуючи на високе походження та поетичну славу Балінта Балашші, утримує його в хустському замку в якості гостя під слово честі. Більше того, відомий поет користується особливою прихильністю дружини генерала  Кріштофа Годьмашші  - Крістіни Годьмашші-Шаньїкі, яка гостювала в хустському замку. У ті часи, догляд за пораненим лицарем було одною з почесних справ для високородних дам. Близькість до молодого та відомого чоловіка породила взаємну закоханість. Але для Балінта Балашші то було тимчасове захоплення, бо насправді, він був безнадійно закоханий у Анну Лошонці — дружину егерського коменданта. Рік по тому, міг би оженитися на Крістіні Годьмашші, оскільки вона стала вдовою. Але Балінт Балашші був переведений до почесного ув'язнення до двору князя Іштвана Баторі у Дюлафегерварі і згодом одружився з Крістіною Добо, дочкою героя оборони Егерської фортеці Іштвана Добо. Це був династичний та меркантильний шлюб з боку поета. Його невгамовна душа колись знайшла місце ще для одного великого кохання. Любов до своєї улюбленої вітчизни — Угорщини він пронесе у своїм серці до своєї славетної смерті. У 1594 році, захищаючи від османів фортецю міста Естергом, Балінт Балашші загинув від важкого поранення гарматним ядром.

Родоначальник угорської ліричної поезії, відомий перекладач та безстрашний воїн, Балінт Балашші, залишиться в історії автором ліричного послання на ім'я Крістіни Годьмашші — красуні із замку Хуст.

Перший опублікований твір — переклад з німецької книги лютеранського пастора Міхаеля Бокка «Садок цілющих трав для недужих душ». Автор духовних віршів, патріотичних і військових пісень, любовної лірики, перекладень з латині і німецької. Прекрасно знаючи кочове, небезпечне життя солдата, Балашші в своїх віршах оспівував стрімкий біг бойового коня, хоробрість і завзятість бувалих вояків, простори степів і терпкий смак золотистого вина. Тривога за батьківщину не переростає у Балашші в трагічні стогони, патріот Балашші готовий з радістю віддати за батьківщину життя. Поззия Балашші виявилася дуже близькою до народної пісенної творчості. Духовні вірші були опубліковані в 1631. Любовні ж вірші Балашші поширювалися в рукописах і були вперше надруковані лише в 1874 році, коли один зі списків виявили в бібліотеці Радван. Цикл віршів «До Юлії» по праву вважається перлиною угорської поезії на всі часи. Любовна лірика Балашші відрізняється оригінальністю, але тим не менш несе відбиток творчості великих італійців Данте і Петрарки.

• Стихотворения. / Издание подготовил Ю. П. Гусев. — М.: Наука, 2006. — (Серия: Литературные памятники)

• Голенищев-Кутузов И. Н. Балашши и поэзия на венгерском языке
• История культуры стран Западной Европы в эпоху Возрождения: Учеб. для вузов / Л. М. Брагина, О. И. Вальяш, В. М. Володарский и др.; Под ред. Л. М. Брагиной. — М.: Высшая школа, 2001. — 479 с. — ISBN 5-06-003216-7.

• Балашші Балінт // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 86. — ISBN 966-692-578-8.

1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741