Баліцька Марія Йосипівна
| Марія Йосипівна Баліцька | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Псевдо | Чайка, Ластівка | |||
| Народилася |
26 грудня 1963 (57 років) с. Піщане Зборівського району Тернопільської області | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | журналістка, редактор, літератор | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
Марі́я Йо́сипівна Балі́цька (з дому — Шаваровська; літературні псевдоніми — Чайка, Ластівка; нар. 26 грудня 1963, с. Гнидава, нині Піщане Зборівського району Тернопільської області) — українська журналістка, редактор, літератор, громадська діячка. Член НСЖУ (1993), НСПУ (2011), член Ради ТОО НСПУ (2013), художниця, майстер народних художніх промислів, заслужений журналіст України (2020).
Відзнаки
- заслужений журналіст України (2020)
- почесний знак НСЖУ (2007),
- почесна відзнака НСПУ (2013),
- дипломант 2-го Всеукраїнського конкурсу журналістів «Українська мадонна»,
- дипломант конкурсу духовних поезій «Ісусе, Ти потрібний мені»,
- Літературна премія імені Володимира Вихруща (2004),
- 2-га премія всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2009) за п'єсу «Веселкове Диво».
- переможець конкурсу «1540 знаків любові до Тернополя» (2010),
- лауреат XIV літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утриска (м. Турка Львівської області, 2010),
- лауреат премії ім. Петра Гнатенка у конкурсі НСЖУ — за висвітлення у газеті ТНЕУ «Університетська думка» питань педагогіки 2011).
Життєпис
Закінчила Копичинецький технікум бухгалтерського обліку (1982), факультет журналістики Львівського університету (1994, нині національний університет).
Працювала у редакціях тернопільських районної газети «Шляхом Ілліча» (нині «Подільське слово»), обласних газет «Ровесник» та «Свобода». Від 1994 — в ТАНГ (нині ЗУНУ): літературний працівник, редактор, від 1999 — провідний, головний редактор газети «Академія» (нині «Університетська думка»), гуртує довкола себе творчу молодь — написане молодими поетами видруковує в альманасі «Серцеспів», авторка гімну ТНЕУ.
У листопаді-грудні 2004 — редактор вісника Страйкового комітету ТНЕУ «Совість». Від лютого 2008 — редактор газети літературного об'єднання ТОО НСПУ «Літературна криниця», яку видає власним коштом. Голова Тернопільського міського літературного об'єднання при ТОО НСПУ «Неопалима Купина».
Творчість
Авторка численних збірок поезій і віршованої прози, книг для дітей, малої прози, п'єс, романів та інших, текстів пісень. Прозу і поезію опублікувала у періодиці України, збірниках «Музичне мистецтво» (2005), «Жінка крізь призму письма» (2013), «Різдво в українській поезії» (2010), «Покрова в українській поезії» (2013); в альманахах «Подільська толока», «Жайвір», «Ліра», «Серцеспів», у журналах «Жінка», «Дніпро», літературно-художньому Україно-Канадському альманасі «Крила», «Літературний Тернопіль», «Освітянин», «Малятко», в інтернет-виданнях.
Поезії Марії Баліцької та пісні на її слова звучать у вітчизняних та зарубіжних радіоефірах, по телебаченню, на концертах, конкурсах, фестивалях; чимало творів письменниці увійшли до шкільної програми.
Проза
- «Музика Землі» (роман, 2004)
- «Чарівниця» (роман, 2005)
- «Калинова Душа» (оповідання, новели, замальовки, 2008)
- «Їжак на долоні» (роман, 2009)
П'єси
- «Веселкове диво» (2009)
- «Вишиванка для Ісуса» (2013) — інсценізував тернопільський молодіжний театр «Богослов» парафії св. Івана Богослова УГКЦ
Книги для дітей
книги-розмальованки
- «Сіренькі кролики» (1998)
- «Казка про податки» (2004, 2005, 2011)
- «Пелюстки Маминого Щастя» (2013)
казки
- «Парасолька для Сонечка» (2006)
- «Лісова скарбничка» (2007)
- «Андрійків світанок» (2007)
- «Марійчині колисанки» (2011)
Збірки поезій
- «Жменька щастя» (1997)
- «Демон Кохання» (1997)
- «Сонце над Серетом» (1998)
- «Пісенне намисто» (співаник, 1999)
- «Загадкова Леді» (2001)
- «Жар-Птиця» (2007)
- «Хай святиться любов» (2008)
- «Осяйний Тернопіль» (2013)
- «Бабусина Радість» (2013)
- «Яблуневий розмай» (вибране читачами, 2013, 2014, 2015)
Духовні збірки
- «Неопалима Купина» (2003)
- «Містична Троянда» (2009)
- «Джерело Любові» (2005, 2006, кантичка)
Віршована проза
- «Сонцесни» (2005)
- «Стрітення» (2005)
- «Поцілунок Дельфіна» (2005)
Інші книги
- «Ріка життя Володимира Вихруща» (книга-пам'ять про Учителя, 2009)
- «Душа Бджоли» (філософські міркування, 2012, 2013)
- «Посивіле Серце» (філософські міркування, 2013)
- «Журавлина пісня» (2016, пам'яті брата — бійця АТО)
- «Мандрівка з Янголом» (2016, вибране)
упорядник колективних збірок
- «Матері» (2011)
- «Татові» (2013)
- «Сонячна криниченька» (розмальованка, 2010)
Джерела
- Дем'янова І. Баліцька Марія Йосипівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 29. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Життєпис у збірках, публікації в періодиці.