Західна Білорусь

За́хідна Білору́сь — історична назва частини території Білорусі, що відійшла за Ризькою мирною угодою 1921 року до Польської республіки. 1939 року приєднана до Радянського Союзу: сучасні території Берестейської, Гродненської і західні частини Вітебської і Мінської областей, а також (колишня Білостоцька область) Підляського воєводства Польщі. 2 листопада 1939 року офіційно увійшла до складу СРСР, з приєднанням її до Білоруської РСР[1].

Історія Білорусі
Історичний і сучасний державний герб Білорусі
Хронологія
Категорія • Портал • Інші країни
Адміністративний поділ БРСР в 1939—1944. Територія Західної Білорусі в додатку з окупованої Польщі на основі пакту Молотова-Ріббентропа, позначено помаранчевим
Радянська карта з розширенням Білоруської РСР (рік 1940). Територія Західної Білорусі в додатку з окупованої Польщі позначена жовтим

Історія

У 1921 році, згідно із Ризьким мирним договором, який закінчив польсько-радянську війну, територія Білоруського РСР була розділена на дві частини: 12 її західних повітів потрапили до складу Польської Республіки, 6 (Мінщина) — до складу радянської Росії. Територія Західної Білорусі у складі Польщі приблизно відповідає сучасним Берестейській, Гродненській, частини Мінській і західній половині Вітебської областей Республіки Білорусь. 

Соціально-економічна ситуація в Західній Білорусі значно відрізнялася від решти територій Польщі. З економічної точки зору, край залишався відсталою аграрною окраїною і використовувався переважно як джерело сировини і дешевої робочої сили та ринок збуту для польської продукції. 

У Західній Білорусі не було важкої промисловості, а більшість підприємств  займалися переробкою продуктів сільського господарства і деяких видів місцевої сировини. У 1928 в Білостоцькому, Віленському, Новогрудському і Поліському воєводствах діяло 2136 підприємств із загальною чисельністю робочих 55 199 чол., З них 1653 наймалися на дрібні підприємства з чисельністю робочих менше 20 чол.  У 1929 році, з початком економічної кризи кількість діючих підприємств в скоротилася[2]. 

На території Західної Білорусі розгорнувся масовий рух проти гноблення Польщі. У перші роки боротьба набула партизанського характеру. Вона підтримувалася з боку як СРСР, так і уряду БНР, що знаходився в еміграції в Каунасі (згодом у Празі). До середини 1920-х рр. в національно-визвольному русі яскраво вимальовувалися два напрямки:

  • 1. революційно-визвольний — представляла КПЗБ, створена в 1923 р в Вільнюсі, КСМЗБ, Білоруська революційна організація (частина есерів);
  • 2. національно-демократичний — представляли депутати-білоруси, обрані до польського сейму, прихильники БНР, ТБШ (Товариства білоруської школи)[3].

У жовтні 1936 року Міністерство внутрішніх справ підготувало проект прискорення національної асиміляції білорусів. На початку грудня цього ж року заборонили діяльність Товариства білоруської школи, а 22 січня 1937 року — Білоруський інститут господарства та культури. До січня 1938 року в Вільнюсі ще існував Білоруський національний комітет, пізніше цю організацію звинуватили в сепаратизмі та руйнації єдності польської держави, а після того розігнали. Єдиною білоруського партією, яка протрималася в Польщі до радянсько-німецької окупації у вересні 1939 року, було Білоруське національне об'єднання, але і його діячів намагалися усунути[4][5].

Примітки
  1. Закон СССР от 02.11.1939 О включении Западной Белоруссии в состав Союза Советских Социалистических Республик с воссоединением её с Белорусской Советской Социалистической Республикой
  2. Jan Szumski: I.I. Zachodnia Białoruś — krótkie wyjaśnienie obszaru zainteresowań i używanego pojęcia. W: Jan Szumski: Sowietyzacja Zachodniej Białorusi 1944—1953. Propaganda i edukacja w służbie ideologii. Wyd. 1. Kraków: ARCANA sp. z o.o., 2010, s. 21–28. ISBN 978-83-60940-21-1.(пол.)
  3. Латышонак А. Беларуская палітыка Пілсудскага ўвосень 1920 г. // Рыжскі мірны дагавор і лёсы народаў Усходняй Еўропы: Матэрыялы міжнароднай навукова-тэарэтычнай канферэнцыі (Мінск, 16—17 сакавіка 2001 г.). — Мн., 2001. — С. 24.(біл.)
  4. Aleksandra Bergman: Sprawy białoruskie w II Rzeczypospolitej. Warszawa: 1984, s. 9-10.(пол.)
  5. Ю. Грыбоўскі «Савецкія рэпрэсіі ў Заходняй Беларусі (кастрычнік 1939 — чэрвень 1941 гг.»)(біл.)

Література
  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 173(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.