Баран Степан Іванович
Степа́н Іванович Бара́н (1879, с. Крукеничі, Мостиський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина — 4 червня 1953, Мюнхен, Баварія, ФРН) — український (галицький) адвокат, журналіст, політичний і громадський діяч, публіцист, дійсний член НТШ, доктор права (1909). Член УНДО з 1925.
| Степан Баран | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
25 січня 1879 Крукеничі, Мостиський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина | |||
| Помер |
4 липня 1953 (74 роки) Мюнхен, Баварія, ФРН | |||
| Громадянство | Австро-Угорщина→ЗУНР→ФРН | |||
| Діяльність | політичний і громадський діяч, публіцист, адвокат, журналіст | |||
| Alma mater | Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Партія | Українське національно-демократичне об'єднання | |||
| У шлюбі з | Блянка Гаврисевич | |||
|
| ||||
 Баран Степан Іванович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
1913—1919 — член Української Національно-Демократичної Партії, входив до складу Народного Комітету цієї партії і був у 1914—1918 головним редактором тижневика УНДП «Свобода».
1918—1919 — член Національної Ради ЗУНР і державний секретар земельних справ у першому уряді ЗУНР.
1922—1939 — мешкав у Тернополі. Очолював філію «Просвіти» (1922—1924), видавав газету «Подільський голос» (1928—1930).
1928—1939 — депутат сейму Польщі, де зискав собі ім'я як фахівець аграрних, освітніх і церковних справ.
Під час Другої світової війни перебував у Холмі (нині Польща), де видавав тижневик «Холмська Земля».
Від 1944 — в Німеччині. 1951—1953 — голова уряду УНР в екзилі.
Був співробітником львівського часопису «Діло» і часопису «Краківські вісті». У Німеччині в 1946 був першим головою Спілки українських журналістів на еміграції, дописував до «Свободи» у США.
Особисте життя
У 1918 році одружився з Блянкою Гаврисевич.
Творчість
Автор праць: «Статистика середнього шкільництва у Східній Галичині в 1848-98» (1910), «Історія української адвокатури» (1934), «Земельна справа в Галичині» (1947), «Митрополит Андрій Шептицький» (1948) та ін.
Джерела
- Тернопільський Ю. Українська преса з перспективи 150-ліття. — Спілка українських журналістів Америки, Джерсі-Сіті, 1974.
- Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. — Л., 1996. — Вип. 3.
- з історії України[недоступне посилання з серпня 2019]. — К., 2002.
- Гуцал П., Мельничук Б. Баран Степан Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. — ISBN 978-966-317-145-6.
- Горинь В. І. БаранН Степан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 182. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Баран Степан Іванович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- Д-р Степан Баран. Церковне питання у б. Польщі // Діло.