Баран Юрій Миколайович

Народився 1968 року в селі Добрин Ізяславського району. 1985 закінчив івано-франківську ЗОШ № 12. 1989 року закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Служив в Івано-Франківську, Чернівцях, Делятині, Тячеві, Велико-Березному. 2005 року вийшов на пенсію.

З початком війни військовий пенсіонер Юрій Баран записався добровольцем. З травня 2014-го — начальник штабу, 5-й територіальний батальйон оборони «Прикарпаття».

Вбитий вдень під час обстрілу снайпером під Амвросіївкою — при перевірці блокпоста. Майор не мав на собі ні бронежилета, ані шолома.

Вдома лишилася батьки (в Івано-Франківську), дружина Марія та двоє дітей — син Володимир 1998 р.н. та донька Анастасія 2006 р.н. (в Делятині).

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (26.2.2015, посмертно).

• 25 квітня 2019 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська» (посмертно).

Могила Юрія Барана

• 3 листопада 2014 року в Делятині на території військового містечка відкрили меморіальну дошку на честь майора Юрія Барана.
• 23 лютого 2015 року в Івано-Франківську на фасаді його гро рідної школи № 12 відкрили анотаційну дошку Юрію Барану.[1].

• Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

• Баран Юрій Миколайович
• Меморіальна дошка загиблим військовим
• У загиблого начальника батальйону «Прикарпаття» Юрія Барана залишилось двоє дітей
• Баран Юрій
• Івано-Франківськ — місто Героїв
• Загинув майор Юрій Баран