Івано-Франківський меморіальний сквер
Івано-Франківський меморіальний сквер — сквер у місті Івано-Франківську, Україна, має статус пам'ятки державного значення.
Івано-Франківський меморіальний сквер | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Інформація про цвинтар | |||||||||
48°55′01″ пн. ш. 24°42′00″ сх. д. | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Розташування | Івано-Франківськ | ||||||||
Відкрито | 1982 | ||||||||
Статус | меморіал і Сквер | ||||||||
Кількість поховань | 25 | ||||||||
| |||||||||
Івано-Франківський меморіальний сквер Івано-Франківський меморіальний сквер (Івано-Франківська область) | |||||||||
Облаштований на території зруйнованого за радянської влади міського цвинтаря поблизу вулиці Сапіжинської (нині — Незалежності), відомого також як Станиславівський некрополь, Станіславський некрополь, де було поховано понад 10000 осіб.
Історія
Вхід до скверу розташовується між нинішніми готелем «Надія» та обласним музично-драматичним театром імені Івана-Франка. Праворуч від входу була німецька євангельська церква (1883), яку за радянських часів перетворили на спортзал, а пізніше повністю зруйнували. Навпроти розташовувалася спеціальна майстерня, де виробляли унікальні, не подібні між собою надгробні скульптури та гробівці. Тут працювали станиславівські, львівські, віденські майстри — Ян Бембнович, Маріан Антоняк, Юліан Марковський, Антон Шімзер. Але, на жаль, їхні роботи з часом були знищені та безповоротно втрачені.
На початку 1980-х років старий некрополь міста був зруйнований майже повністю. Ймовірною причиною знищення могил у той час могло бути поховання 143-ох січових стрільців, а також учасників «польського» повстання 1831 р. та Січневого повстання (1863–1864 рр.). Після цього цвинтар закрили й перетворили його на сквер.
У 1982 році була виконана реконструкція скверу на меморіальний, — реставрували уцілілі могили, встановлені меморіальні дошки.
Повторна реконструкція меморіального скверу відбулася у 2002, під час якої на його території звели капличку Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ.
Поховані
- Бачинський Лев Васильович — український громадсько-політичний діяч, комісар Станиславівського повіту ЗУНР, віце-президент Національної Ради ЗУНР;
- Мелітон Бучинський — український правник, фольклорист і громадсько-культурний діяч;
- Михайло Мочульський — літературознавець;
- Денис Січинський — композитор, диригент;
- Євген Желехівський — професор та український мовознавець;
- Маврицій Гославський — польський поет і повстанець;
- Кароль Свідзінський — польський поет та учасник Паризької Комуни;
- Зиґмунт Мрочковський — лікар міського шпиталю;
- Хмеленко Григорій — хорунжий Армії УНР;
- Іван Мандичевський — адвокат, громадський діяч;
- Сабат Микола — український педагог, класичний філолог;
- Йосифа Дзвонковська — друге кохання Івана Франка, якій він присвятив 10 віршів, два з яких написані польською мовою.
- Яхно Іван — український педагог, природознавець.
Учасники Війни на сході України
- Юрій Баран — майор Збройних Сил України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «Богдана Хмельницького» III ступеня.
- Петро Безпалько — старший лейтенант МВС України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «За мужність» I ступеня.
- Василь Семанюк — старший лейтенант МВС України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «За мужність» I ступеня.
- Володимир Шарабуряк — старший прапорщик МВС України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «За мужність» I ступеня.
- Михайло Шемегінський-Нестерук — старший сержант МВС України, учасник Війни на сході України. Лицар ордена «За мужність» III ступеня.
Герої Майдану
- Гурик Роман Ігорович — Герой України, один із Небесної сотні.
Галерея
- таблиця при вході
- Могила Романа Гурика.
- Надгробок Лева Бачинського. Фасад
- Надгробок Лева Бачинського. Вигляд збоку
- Могила Юрія Барана
- Ґославскі Маврицій, надгробок
- надгробок Зиґмунта Мрочковского
Посилання
- nashemisto.if.ua
- Меморіальний сквер віртуальний 3D тур 3dmaps.com.ua
- Івано-Франківський меморіальний сквер. Список похованих УССів / Журнал «Літопис Червоної Калини».— Ч. 3 від грудня 1929 року.— С. 11-13.