Бар'єр (фільм, 1979)

Відомий 45-річний композитор Антоній Манев пізно вночі, повертаючись з бару додому, несподівано знаходить у себе в машині молоду красиву дівчину на ім’я Доротея. У процесі знайомства з'ясовується, що Доротея наївна, боязка, але якась дивна. Дівчина напрошується додому до Антонія. Там вона просить його що-небудь зіграти, обов'язково своє. Антоній, сам собі дивуючись, погоджується і грає їй недавно написану композицію. Після закінчення виконання дівчина правильно називає твір, незважаючи на те, що вона була його першим слухачем. Тут з'ясовується, що вона живе в божевільні під наглядом доктора Юрукової, але при цьому працює в місті.

Вранці Манев не знаходить дівчину в квартирі і, вражений усім тим, що трапилося минулої ночі, поспішає в клініку і спілкується з доктором Юруковою. Там Манев дізнається, що дівчина страждає шизофренією, хоча на той момент нападів у неї не було вже більше року. Доктор Юрукова говорить Антонію, що Доротея вкрай вразлива і її не слід дуже хвилювати. Крім того, вона пояснює, що дівчина іноді вміє читати думки. Доротея пережила в дитинстві дві психологічні травми: загибель батька на своїх очах і пізніше домагання свого дядька, до якого незабаром переїхала після смерті батька. Доротея працювала в майстерні прикладного мистецтва з важким пресом. Доктор просить Манева знайти для дівчини легшу роботу. Манев погоджується і незабаром знаходить для Доротеї роботу переписувача нот. Манев показав їй відповідність нот і звуків, і Доротея навіть могла «чути» те, що писала. Музика починає затягувати Доротею все сильніше і глибше.

Дізнавшись, що Доротеї ніде жити, а в лікарні доктору Юруковій тримати дівчину як пацієнтку стає проблематично, Манев погоджується прихистити дівчину на деякий час у себе. Поступово Доротея розкріпачується, розповідає про себе, ділиться думками з Антонієм. Проте часто її думки і судження ставлять його в глухий кут. Він — егоїст, прагматик, а вона — романтик, та ще з дивними думками, головною з яких є те, що вона мріє літати як птах. Навіть сюжет балету «Лебедине озеро», на який Манев її зводив, їй був чужим, оскільки в ньому людина хотіла з птаха перетворитися на людину. Одного разу після чергової довірчої бесіди Доротея простягає Маневу руку, і після декількох слів вони полетіли. Після цього польоту у них перший і єдиний раз трапилася близькість...

На наступний день Манев був настільки вражений усім тим, що сталося, що, прийшовши до лікарні, розповів про все докторові Юруковій. Вона намагалася його заспокоїти, але потрясіння у Антонія було дуже сильне. Під вигаданим приводом він їде на всю ніч з міста, забувши, що Доротея — телепат. А Доротея, також напередодні зустрівшись з доктором, зрозуміла, що Манев занадто черства людина, щоб її зрозуміти. Повернувшись вранці додому, Антоній знаходить квартиру порожньою. Він піднімається на дах, де він часто розмовляв з Доротеєю, і зауважує, що на пустир, який видно з даху будинку, заїжджає машина швидкої допомоги. Виявляється, що тіло Доротеї знайдено на пустирі з ушкодженнями, немов її скинули з висоти, а потім перенесли на пустир. У Манева було алібі, так що він опинився поза підозрою. А те, що Доротея вміла літати, він нікому не розповів, бо йому все одно б ніхто не повірив. Але Манев зрозумів, що вона просто впала з неба, може бути, навіть навмисне. І вже ніяка сила не в силах повернути єдину в світі людську істоту, яка вміла літати...

• Інокентій Смоктуновський — Антоній Манев[1]
• Ваня Цвєткова — Доротея
• Марія Димчева — доктор Юрукова
• Євгенія Баракова
• Іван Кондов — слідчий

• Автор сценарію — Павло Вежинов
• Режисер — Христо Христов
• Художник — Стефан Савов
• Оператор — Атанас Тасєв
• Композитор — Кіріл Цибулка

• Срібна премія XI Московського кінофестивалю
• Номінант кінофестивалю Fantasporto[2]

Крім того, фільм був поданий Національною кінематографічною радою Болгарії для заявки на «Оскар» за кращий фільм іноземною мовою, але не досяг шорт-листа номінації[3].

• «Бар’єр» на сайті IMDb (англ.) (англ.)