Батьківська субота

Батьківська субота (грец. Παράσταση — «клопотання», грец. Ψυχοσάββατο «субота душ», рос. поминащая суббота поминащая субота[1], серб. мртва субота, задушнице мртва субота, задушнице, укр. поминальна субота, батьківська субота, діди поминальна субота, батьківська субота, діди, біл. дзяды дзяди, болг. задушница задушница) — у православній традиції день особливого поминання спочилих православних християн і насамперед своїх покійних родичів (предків)[2][3]. Канонічні дні відвідування могил предків й інших родичів, де відбуваються панахиди[2].

У Православній церкві

Дні особливого поминання мертвих в Православній церкві є п'ять поминальних субот:

  1. М'ясопусна поминальна субота (субота за 2 тижні до Великого Посту);
  2. Троїцька поминальна субота (субота перед днем Святої Трійці, на 49-й день після Пасхи);
  3. поминальна 2-я субота Великого Посту;
  4. поминальна 3-я субота Великого Посту;
  5. поминальна 4-субота Великого Посту.

У богослужбовому уставі Православних церков кожен з днів тижня присвячений спогадам Хреста Господнього, ангелів і архангелів, Іоанна Предтечі і т. д. В суботу відбувається пам'ять всіх святих і всіх спочилих православних християн. Богослужбовий статут наказує здійснювати поминання всіх «від віку спочилих православних християн». Церква встановила приватні і спільні дні поминання покійних. Дні особливого загального поминання спочилих називаються «поминальними суботами». У ці дні відбувається особливе поминання спочилих православних християн.

Також є Дмитрівська поминальна субота.

Вселенські поминальні суботи

У всіх православних церквах дві суботи присвячені поминанню всіх без винятку спочилих православних християн — вселенська панахида[4]:

  • М'ясопусна субота[5] — у суботу перед Тижнем про Страшний Суд[2]. Поминання всіх померлих вірних перед спогадом про Друге пришестя Ісуса Христа є ще в перших віках християнства. Цей день ніби передує Страшному суду, християни просять Ісуса Христа «явити всім покійним Свою милість у день справедливої відплати».
  • Троїцька субота[5] — у суботу перед святом П'ятидесятниці (Святої Трійці). Встановлення цього свята так само йде до апостольських часів. Як М'ясопусна субота передує дню спогадів про Страшний Суд і початок Великого Посту, так Троїцька субота передує розкриттю в усій силі Царства Христового у день П'ятидесятниці і початок Апостольського посту.

Поминальні суботи Великого посту

Поминальні суботи, 2-га, 3-тя і 4-та суботи Великого посту[6]. Ці суботи встановлені, щоб не позбавити покійників молитви за них протягом Великого посту, оскільки в цей час неможливі звичайні щоденні поминання покійних (сорокаусти й інші приватні поминання), з'єднані з здійсненням повної літургії, яка у Великий піст відбувається не кожен день.

Суботи малих постів

До них належать останні суботи перед Різдвяним, Петровим і Успенським постами[7].

Приватний поминальний день

Приватний поминальний день — це день, коли здійснюється поминання покійних, незважаючи на те що в богослужбовому уставі цей день не відзначається як заупокійний[8]. У цей день прийнято поминати покійних родичів в Українській, Російській, Сербській та Болгарській православних церквах.

Дмитрівська субота — в суботу, перед 26 жовтня (8 листопада), днем пам'яті святого Димитрія Солунського. Ця субота була присвячена пам'яті полеглих у Куликовській битві православних воїнів, але в Російської православної церкви стала днем пам'яті всіх спочилих у вірі[9].

Примітки
  1. Дубровина, 2012, с. 51.
  2. Рубан, 2015, с. 584.
  3. Толстая, 2009, с. 161.
  4. Лукашевич, 2005, с. 565.
  5. Брокгауз и Ефрон, 1890—1907.
  6. Исмаилова С. Практический справочник по православию — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2005
  7. Афанасий (Сахаров) «О поминовении усопших по уставу Православной церкви» — С. 32.
  8. Лукашевич, 2007, с. 719.
  9. Димитриевская родительская суббота: история установления, традиции, молитвы
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.