Бахматівці
Бахма́тівці — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області. Населення становить 575 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бахматовецька сільська рада.
село Бахматівці | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район/міськрада | Хмельницький |
Рада | Бахматовецька сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 575 |
Площа | 1,837 км² |
Густота населення | 313,01 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31344 |
Телефонний код | +380 3822 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°25′19″ пн. ш. 27°12′06″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
293 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31344, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с.Бахматівці, вул.Дружби Народів |
Карта | |
![]() ![]() Бахматівці | |
![]() ![]() Бахматівці | |
Мапа | |
![]() |
Розташування
На невеликому пагорбі з нахилом на північ розкинулось село Бахматівці. З заходу на схід під селом протікає невеличка річка Дзвенюха (стара назва р. Фоса), притока Південного Бугу. На території села вона має кілька великих розливів, з яких утворилися стави площею 185 га.
Відомі люди
У селі народилися:
- Слободзян Василь Семенович (нар.1916 — †1942) — Герой Радянського Союзу
- Павлик Григорій Улянович (1901–1978) — автор мемуарів «Від Бугу до Волги», «Знову над Бугом зорі».
Історія
У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Пирогівці та Бахматівці були в управлінні подільського воєводи Мужила за 50 марок[1].
Коли саме засновані Бахматівці, точно не встановлено. В документах, що були до війни у Хмельницькому краєзнавчому музеї, зазначалося, нібито першим поселенцем був російський солдат-втікач Бахматьєв, від нього і пішла назва села.
У XVIII столітті Бахматівці входили в Меджибіський ключ, яким керували пани Синівські. Селянам жилось важко. Унаслідок важких соціальних умов, кількість населення періодично змінювалась. Зменшувалось населення і в той час через татарські набіги. Людей забирали в полон, а непокірних вбивали, виймали очі, молодих дівчат забирали в полон і торгували ними. В селі в 1857 році було організоване волосне управління і державне лісництво. В 1875 році в селі відкрито міністерське однокласне училище, а в 1898 році школа грамоти, у яку дозволялось ходити одному хлопцеві з сім'ї, якого могли брати в армію. Дівчат в школу не брали зовсім. Із заходу на схід не далеко від села Бахматівців проходив Чумацький шлях, по якому пересувались великі купці, банкіри та пани. Північніше від цього шляху в глухих лісах коло Зеленої Криниці робив розправу над панами Устим Кармелюк.
У 1920-х роках у селі створюється крім споживчого, виробничо-збутові кооперативні товариства: цегельно-черепичне, бурякове, молочарське, сільсько-господарське кредитне товариство і прокатний пункт.
1923 року Бахматовецьку волость реорганізовано у район, який проіснував до 1928 року. Колективізація повністю завершилась в 1932 році. У роки довоєнних п'ятирічок колгосп ім. Кірова був одним з передових на Проскурівщині. 1921 року відкрито початкову школа з 4 класів. 1926 року в Бахматівчях було 76% неписьменних. Щоб ліквідувати неписьменність, були організовані лікнепи, куди зараховувались чоловіки і жінки до 50 років. Навчання проводилось активно, за що в нагороду отримали радіоустановку і кіноустановку, для яких потрібен був клуб, будівництво якого почалось до війни, а другий поверх добудували 1956 року.
Мирна праця людей була перервана війною, у липні 1941 року одержали вказівку з області і району про негайну евакуацію. Того ж дня вночі в супроводі колгоспників по маршруту Проскурів — Вінниця, Канів — лівий берег Дніпра відправився гурт ВРХ, овець і коней. Бахматовецький маленький «залізний потік» — єдиний на Поділлі, що вирвався з ворожого кільця і довів за лінію фронту аж до Саратовщини понад 1000 голів худоби. Після перемоги село відбудовано і процвітає по теперішній час.
Село в наш час
В центрі села є двоповерхова адміністративна будівля, у якій розташовані Бахматовецька сільська рада, бібліотека, пошта. Також в центрі села є церква та клуб, при якому діють гуртки художньої самодіяльності. Також на території села є: ЗОШ І-ІІ ступенів, лікарська амбулаторія, інтернат для престарілих та інвалідів. Після розвалу колгоспу та розпаювання майна та земель місцевим господарством опікується ДП АПК «Самобранка». В населеному пункті діє 3 магазини: 2 приватні, 1 — Хмельницького РайСТ. В межах села є 2 стави загальною площею до 160 га, які перебувають в оренді, та декілька не великих озер. В лісі є цілюща «Барвінська криниця».
Через село, тричі на день, курсує автобус «Хмельницький — Бахматівці — Пархомівці».
Галерея
- Братська могила радянських воїнів
- Пам'ятник В. С. Слободзяну - герою Радянського Союзу
- Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан.jpg
- Бахматівці
- Сільський клуб
- Церква
- Школа
- Вулиця Дружби Народів
- Вулиця Центральна
- Бруківка на вул. Дружби Народів
- Забрукована вулиця Дружби Народів
- Озеро в Бахматівцях
- Місце бахматовецької колонії сірої чаплі
Пам'ятки
Примітки
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 66 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.