Михайло «Мужило» Бучацький

Міхал (Михайло) «Мужило»[1][2] Бучацький гербу Абданк (бл. 1390/1410 1469[3]/1470) — польський[4] шляхтич, військовик та урядник Королівства Ягеллонів. Представник роду Бучацьких.

Міхал «Мужило» Бучацький
Michał «Mużyło» Buczacky
Народився бл. 1390/1410
Помер 1469/1470
Поховання Львів
Підданство Корона Польська
Діяльність військовик, урядник, меценат
Посада каштелян кам'янецький, подільський воєвода, коломийський і снятинський староста
Рід Бучацькі
Батько Міхал Авданець
Мати Малґожата Колянка
Родичі Язловецькі
У шлюбі з Ядвіґа НН, Катажина НН
Діти Давид Бучацький
Герб

Життєпис

Син Міхала Авданця (Абданка) з Бучача і його дружини Малґожати Коло.

Після поділу спадщини отримав від батька у володіння, зокрема, Бучач. Король Владислав II Ягайло в 1427 р. затвердив його права на Бучач та переведення міста на польське право з маґдебурзького.[5]

Після смерті великого литовського князя Вітовта разом з братами Міхалом і Теодориком сприяв захопленню Поділля у 1430 р. для Корони Польської, зайнявши замки Кам'янця, Смотрича, Червоногороду, Скали[6]. Отримав 1436 року у заставу від короля староства Снятинське і Коломийське у Руському воєводстві з метою відбудови тих замків. Після загибелі брата М. Бучацького став опікуном його малолітніх дітей і вдови Ельжбети (до 1444 року). 2 вересня 1439 р. фундував костел в Михальчу (записав для нього село Репужинці.[3]

10 лютого 1444 в Коломиї Ян з Чижова краківський каштелян, староста, намісник короля — разом з асесорами наказав йому не брати мита з львівських міщан в Коломиї.[7] Уклав 1454 року договірну грамоту з молдавським канцлером Міхаєм про сплату мита у Коломиї. Був послом короля 1461 року у князівстві Молдавії (Бесарабія).

У 1460 роках став каштеляном кам'янецьким та в 1465 році воєводою подільським. Помер старим[8] в 1469[3] або 1470[9].

Власність, посідання

16 серпня 1442 року король Владислав надає Михайлу Бучацькому села Велике Біле, Білий Потік, Бичківці, Угельче, Лопушно, Тудорів Теребовельського повіту над річкою Серет.[10]

2 березня 1456 року, згідно запису в книзі галицького суду, Грицько Кердейович продав свій спадковий Козлів, село у Теребовлянському повіті, за 400 гривень йому як старості снятинському і коломийському.[11][12]

Посідав також, зокрема:

Шлюби і діти

Перший шлюб з Ядвиґою (прізвище невід.) був бездітним.
У шлюбі з Катажиною (прізвище невідоме) народилися:

Є також інформація, що мав доньку Барбару (Варвару), дружину Станіслава зі Славська (Славського).[16]

Примітки

  1. «Мусило»
  2. Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków… — S. 39.
  3. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К. : Темпора, 2011. — 422 с.; іл. — С. 72. — ISBN 978-617-569-025-3.
  4. Dörflerówna A. Buczacki Michał Mużyło, h. Abdank (†1470)… — S. 85.
  5. Пламеницька О. Кам'янець-Подільський… — C. 38.
  6. Rohatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 692. (пол.) — S. 693. (пол.)
  7. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862 — S. 34. (пол.)
  8. Buczaccy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  9. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 40-41.
  10. Akta grodzkie i ziemskie — T. XII. — S. 241. — № 2767. (лат.)
  11. Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1907. — Cz. 1. — t. 10. — S. 43. (пол.)
  12. Tudorów, wś, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 666. (пол.) — S. 666. (пол.)
  13. Kmitowie (01) Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  14. Boniecki Adam. Herbarz polski — Cz. 1. — t. 2. — S. 220.
  15. Каталог пергаментних док-ів ЦДІА у Львові 1233—1799. — К. : Наукова думка, 1972. — №. 248.

Джерела

Посилання

Попередник
Станіслав з Ходча
Воєвода подільський
1465-1469
Наступник
Анджей Фредро
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.