Башкирський епос

Башкирська епос — репертуар епічних сказань башкирського народу з багатими усними традиціями, що відображає різними етнічні пласти й культурні традиції. Зародившись в надрах первісно-общинного ладу, епос супроводжував всієї історії башкирського народу[1].

Види епічних творів

У башкирському епосі можна виділити сюжети, характерні тільки:

  • для башкирів («Урал-батир», «Акбузат», «Заятуляк і Хиухилу», «Алдар і Зухра», «Бабсак і Кусек» та ін),
  • загальні для усної поетичної творчості інших тюркомовних народів («Алпамиша», «Кузийкурпяс і Маянхилу», «Таргин і Кужак», «Ір-Таргин» та ін),
  • які з'явилися у башкирів під впливом східної літератури, такі як «Юсуф і Зулейха», «Тахір і Зухра» та інші.

Основні жанри башкирського епосу:

Традиції в башкирських епічних творах

Для стародавніх башкирів поняття Батьківщини і Уралу були нероздільні, вони сприймалися як щось єдине ціле, без якого немислимо уявити своє існування на землі. Найпотаємніші помисли, пісні, наспіви, епічні легенди і сказання-кубаіри башкирів присвячені Уралу або пов'язані з ним. Приміром, кубаїр «Урал-батир» поетичною мовою оповідає про нероздільну єдності башкирського народу з Уралом, з уральської землею[2].

Трилогія

Народна епічна традиція башкирського народу відображено в творах: Урал-батир, Акбузат, Бабсак і Кусек — де історичне минуле башкирів поділено на три великих періоди:

  • 1) зародження життя, сенс буття і поява перших башкирських племен на Південному Уралі;
  • 2) поява виробів праці з металу, приручення коня;
  • 3) формування башкирського народу, з різних племен, що населяють Південний Урал.

Виконавці

Творці і хранителі епічних сказань — народні розповідачі-сесени. Саме вони донесли до нас нев'януче пам'ятки духовної культури. Сесени були справжніми виразниками дум і сподівань народних мас. Місія сесенів — художньо відображати життя та ідеали народу — приносила їм популярність і повагу[3].

Епічні твори

Урал-батир, Акбузат, Бабсак і Кусэк, Ідель та Яїк, Конгур-Бугу, Заятуляк і Хиухилу, Ідукай і Мурадим, Акхак-кула, Кара юрга, Алпамиша і Барсинхилу, Таргин і Кужак, Ек-Мерген, Мерген і Маян, Акхак-кола, Кузийкурпес і Маянхилиу, Алдар і Зухра, Юсуф і Зулайха, Байрамбіке і Татлибай, Карас і Акша, Карахакал та інші.

Примітки
  1. Киреев А.Н. Башкирский народный героический эпос. Уфа, 1971.
  2. Галин С. А. Эпические традиции в башкирском фольклоре. М., 1994.
  3. Сагитов М. М. Поэзия народного духа//Урал-батыр (пер. Шафикова Г.Г.). Башкирский народный эпос. Башkортостан, Уфа, Башкнижиздат, 1977. С. 5-15.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.