Башняк Роман Васильович

Башняк Роман Васильович;
	Капітан
Загальна інформація
Народження	14 квітня 1972; Новофастів, Погребищенський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть	31 січня 2015 (42 роки); Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область, Україна
Поховання	Погребищенський район
Військова служба
Роки служби	1993-2005; 2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Медаль «За жертовність і любов до України»

Рома́н Васи́льович Башня́к (14 квітня 1972(19720414) — 31 січня 2015) — капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 14 квітня 1972 року у селі Новофастів Погребищенського району Вінницької області. З 1979 по 1989 роки навчався у місцевій школі.

1989 року вступив до Казанського військового танкового училища. Протягом 1993—2001 років служив у лавах ЗСУ на посадах командира взводу — в Бердичеві, та заступника начальника штабу бригади, що дислокується у Білій Церкві. Після звільнення 2005 року у запас, працював на різних роботах і проживав у місті Біла Церква.

Мобілізований 31 липня 2014-го Липовецько-Погребищенським об'єднаним районним військовим комісаріатом Вінницької області, капітан, командир взводу 3-ї роти танкового батальйону, 30-та окрема механізована бригада.

26 січня 2015-го капітан Башняк із побратимами виходили із Дебальцевого у напрямі Артемівська, надійшов наказ повернутись на підмогу. На зворотньому шляху поступився в евакуаційній техніці місцем молодому чоловіку, у якого двійко малих дітей. При відході з Дебальцевого танкову групу весь час обстрілювали, прорвались тільки 3 одиниці техніки, в тому числі й Т-64, командиром якого був капітан Башняк, він зазнав контузії. Загинув 31 січня в бою поблизу селища Чорнухине. Тоді ж загинули механік-водій молодший сержант Олександр Лимарь та солдат-навідник Олександр Батурін.

Довгий час вважався зниклим безвісти. У травні родина Башняків отримала підтвердження ДНК-експертизи та з'ясувала, що Романа поховали з почестями 7 березня у Тячеві — як бійця Романа Козичка.

Перепохований 23 липня 2015 року в селі Новофастів.

Лишилися батьки, брат, дружина, донька 1996 р.н.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно).
31 січня 2016 року в селі Новофастів Погребищенського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Садова, 14), де навчався Роман Башняк, йому відкрито меморіальну дошку.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня[2][3].

Примітки

Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 31 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 31 січня на YouTube

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 31 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 31 січня на YouTube