Новофастів
Новофа́стів (до 1805 року — Голофастів[1]) — село в Україні, у Погребищенському районі Вінницької області. Центр Новофастівської сільської ради. Розташований за 22 км від районного центру, за 19 км від залізничної станції Ржевуська. Населення становить 973 особи.
| село Новофастів | |
|---|---|
 Старий млин | |
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район/міськрада | Погребищенський район |
| Рада | Новофастівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA05020210300049613 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1805 |
| Населення | 973 |
| Площа | 0,434 км² |
| Густота населення | 2241,94 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22223 |
| Телефонний код | +380 4346 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°34′47″ пн. ш. 29°26′25″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
214 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22223, Вінницька обл., Погребищенський р-н, с. Новофастів, вул. Садова, 8 |
| Карта | |
  Новофастів | |
 Новофастів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
У Новофастові перебував відомий англійський письменник Джозеф Конрад[2].
Історія
У складі Речі Посполитої
В списках Люстрації за 1734 та 1754 рік згадується, як село Голохвастів (пол. Hołochwastow).[3]
У Візитаціях деканату за 1741 рік вказано, що з 1732 року в селі існує дерев’яна церква п'ятого класу. Прихожан налічувалось 50 дворів.[4]
Наприкінці XVIII століття Голохвастів належав Захарію Ганському (пол. Zachariasz Hański herbu Korczak).
В 1780 році містечко Новохвастов (пол. Nowochwastow) в нього придбав генерал-майор військ коронних Стефан Станіславович Любовидзький (пол. Stefan Lubowidzki h. Kopacz, Jr.).[5]
У складі Російської імперії
Помер Любовидзький у 1805 році, залишивши по собі трьох доньок та чотирьох синів: Катаржину, Вікторію, Теофілу, Йозефа, Ксаверія, Едварда та Вацлава.
У 1810 році постав новий, кам'яний палац Любовидзьких.
Через пожежу, в 1825 році місцевий храм згорів. В 1831 році стараннями Йозефа Любовидзького в Новохвастові зведено кам’яну церкву з дзвіницею на честь Святого Михаїла.
Містечко перейшло до Вацлава Любовидзького (пол. Wacław Lubowidzki h. Kopacz), оскільки його старші брати були бездітними.
У шлюбі Вацлава та Дороти з Прушинських (пол. Dorota z d. Ursyn - Pruszyńskich Lubowidzka) народився син Вацлав-Стефан-Адам (помер в ранньому віці), а також доньки: Констанція-Марія-Ева, Цецилія-Марія-Ева та Юзефа.[6]
Юзефа Любовидзька в 1857 році стала дружиною Тадеуша Бобровського (пол. Tadeusz Bobrowski h. Jastrzębiec), що родом із Терехова. Так містечко опинилось у володінні вищезгаданого Бобровського.[4]
Пані Бобровська померла 1858 року, народжуючи доньку Жозефіну (померла 1870 року в ному віці).
По смерті Тадеуша Бобровського 1894 року, Новофастів належав графині Констанції Вацлавні де Монтрезор (пол. hr. Konstancja de Montresor z d. Lubowidzcy h. Kopacz). В містечку на той час налічувалось 305 дворів та 2317 жителів.
Окрім православної церкви та церковно-приходської школи тут була римо-католицька каплиця та синагога. Також значилось 4 кузні, лікарня, аптека та два водяних млини.
Оскільки родина де Монтрезор не проживала в маєтку, господарством займався орендар — Зенон Костянтинович Жолцинський.[7]
Джозеф Конрад
У Новофастові бував відомий англійський письменник Джозеф Кондрад (пол. Józef Teodor Konrad Korzeniowski, англ. Joseph Conrad), відвідуючи свого дядька й опікуна Тадеуша Бобровського.
У складі УРСР
На початку 1970-х років в селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Перше травня». За господарством було закріплено 4494 га землі, у тому числі 3408 га орної. Виробничій напрям був рільничо-тваринницький. В селі була середня школа, будинок культури, бібліотека, лікарня. Видавалася колгоспна багатотиражна газета «Шляхом Ілліча».[1]
Сучасність
Церква
17 липня 2015 року відбулася урочиста передача старовинного храму парафії УПЦ КП[8].
Населення
За даними перепису 2001 року наявне населення села становило 979 осіб,[9] із них 98,56 % зазначили рідною мову українську, 1,23 % — російську, 0,10 % — білоруську.[10]
| Рік | 1897[11] | ~1900 | ~1902 | ~1972[1] | 1989[12] | 2001[9] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість осіб | 2355 | 1822 | 1154 | 979 |
Відомі уродженці
- Башняк Роман Васильович (14.04.1972 — 31.01.2015) — капітан Збройних сил України. Брав участь в АТО у складі 30-ї окремої механізованої бригади. Загинув при виконанні бойового завдання під час проведення Дебальцівської Операції з деблокування частин ЗСУ які були оточені російськими військами.
- Всеволод (Матвієвський) (1942) — архієрей Української Православної Церкви Київського Патріархату; єпископ Слов'янський, вікарій Донецької єпархії.
- Тригуб Олена Валеріївна (* 1986) — українська художниця декоративно-прикладного мистецтва.
Галерея
Література
- Nowochwastów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 242. (пол.)
- Новофа́стів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.530
Посилання
- Новофастів у Зведеному каталзі метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів ЦДІАК України. ЦДІАК України. 2018. Процитовано 19 січня 2018.
- Погода в селі Новофастів
Примітки
- Новофастів. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 530.
- Інформація про Погребищенський район
- Опрацював Конрад Жеменецький (2015). Тарифи подимного податку, сеймикові лауди і люстрації Київського воєводства першої половини XVIII століття. Біла Церква: О. Пшонківський. с. 412 с. (2015). Тарифи подимного податку, сеймикові лауди і люстрації Київського воєводства першої половини XVIII століття. Біла Церква: О. Пшонківський. с. 412.
- Похилевич, Лаврентий (1864). Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. Киев: Типография Киевопечерской лавры. с. 763.
- Опрацював Конрад Жеменецький; Вступ укр. перек. Євген Чернецький (2018). Офірний реєстр Київського воєводства 1789 р. Біла Церква: Пшонківський О. В. с. 392.
- Boniecki, Adam (1912). Herbarz polski : wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 15.
- Издание Киевского губернского статистического комитета (1900). Список населенных мест Киевской губернии. К. с. 1976.
- На Вінниччині передали храм Св. Архістратига Михаїла УПЦ Київського Патріархату. Архівовано.
- 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Державна служба статистики України. Процитовано 19 січня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) — Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову // 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Розподіл населення за рідною мовою (0,1,2,3,4). http://ukrcensus.gov.ua. Державна служба статистики України. Процитовано 19 січня 2019.
- Сквира. // Еврейская энциклопедія. — т. 14: Сараево — Трани, стлб. 357—358 (рос.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) — Регіон, Рік, Категорія населення, Стать // 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Державна служба статистики України. Процитовано 19 січня 2019.