Безансон

Безансо́н (фр. Besançon, фр.: [bəzɑ̃sɔ̃] ( прослухати)) — місто та муніципалітет на сході Франції на річці Ду, адміністративний центр регіону Франш-Конте та департаменту Ду. Річковий порт. Населення — 115 879 осіб (2011)[1].

Безансон
Besançon

 
Країна  Франція
Регіон Бургундія-Франш-Конте 
Департамент Ду 
Округ Безансон
Кантон Безансон-Ест, Безансон-Норд-Ест, Безансон-Норд-Уест, Безансон-Уест, Безансон-Плануаз, Безансон-Сюд
Код INSEE 25056
Поштові індекси 25000
Координати 47°14′35″ пн. ш. 6°01′19″ сх. д.
Висота 235 - 610 м.н.р.м.
Площа 65,05 км²
Населення 115 879 (2011-01-01)
Густота 1781,38 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат		 Jean-Louis Fousseret
2014-2020
Офіційна сторінка 

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 330 км на південний схід від Парижа.

Найбільший у Франції центр виробництва годинників. Автомобіле- і вагонобудування, виробництв штучного шовку. Університет.

Квартал міста Плануаз став відомий під час заворушень 2005 року.

Історія

В давнину місто називалося Везонціо (Vesontio), воно було центром галльського племені секванів. 58 року до н. е. місто було взято Юлієм Цезарем. З IV століття відомі безансонські єпископи, які з часом стали архієпископами взяли управління містом у свої руки. Аж до 1654 року Безансон залишався вільним містом у складі Священної Римської імперії.

Облога Безансона Людовиком XIV 1674 року

Безансон зазнав розквіту при Габсбургах, коли один з місцевих жителів, кардинал Гранвела, заправляв зовнішньою політикою імперії. За підсумками Тридцятирічної війни перейшов до французів і за наказом Людовика XIV був ґрунтовно укріплений Вобаном. Будівництво грандіозної фортеці зайняло 30 років; 1814 року її обстріляли австрійці, проте в цілому творіння Вобана дійшло до наших днів у доброму стані.

1676 року сюди були переведені з Доль органи управління Франш-Конте. 1671 року в Безансон переїхав з Доль університет Франш-Конте, відкритий ще в XV столітті як «університет Двох Бургундій».

Наприкінці XVIII століття біженці з Швейцарії заклали основи годинникової промисловості Безансона. В XIX столітті місто вважалося доволі великим промисловим центром.

Тут народилися поет Віктор Гюго, соціалісти Фур'є і Прудон, а також брати Люм'єр. Стендаль помістив у Безансоні частину дії роману «Червоне та чорне».

У 1960-і роки забудовувався найбільш щільно заселений район сучасного міста — Плануаз.

У 1956-2015 роках муніципалітет перебував у складі регіону Франш-Конте. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Бургундія-Франш-Конте[3].

Пам'ятки

Демографія

Динаміка населення (Cassini ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 55 064 9108 12 319 15 718 11 765 5551 603
Жінки 61 988 8341 13 436 15 499 13 895 9016 1801

Економіка

2010 року серед 81 998 осіб працездатного віку (15—64 років) 55 115 були активними, 26 883 — неактивними (показник активності 67,2%, у 1999 році було 63,5%). З 55 115 активних мешканців працювало 46 570 осіб (23 268 чоловіків та 23 302 жінки), безробітними було 8545 (4672 чоловіки та 3873 жінки). Серед 26 883 неактивних 15 671 особа була учнем чи студентом, 5103 — пенсіонерами, 6109 були неактивними з інших причин[6].

Ду (притока Сони) и Quai Vauban

У 2010 році в муніципалітеті налічувалось 51927 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 103883,0 особи, медіана доходів виносила 17 278 євро на одного особоспоживача[7].

Транспорт

Наприкінці літа 2014 року в місті відкрилася трамвайна мережа загальною довжиною 14,5 км.

Сусідні муніципалітети

Уродженці

Галерея зображень
Набережна Вобана Дахи старого Безансона Безансонська фортеця

Посилання

Див. також

Примітки
  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. relative à la délimitation des régions, aux élections régionales et départementales et modifiant le calendri (фр.)
  4. Noctarium Архівовано 11 лютого 2009 у Wayback Machine.(фр.)
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.