Безпека в інтернеті

Фішинг — це тип шахрайства, коли зловмисники маскуються під надійне джерело, намагаючись отримати приватну інформацію, таку як паролі, дані кредитної картки тощо, через інтернет. Ці підроблені вебсайти часто створені так, щоб вони виглядали ідентичними своїм законним аналогам, щоб уникнути підозр з боку користувача.[4]

Шкідливе програмне забезпечення, зокрема шпигунське, — це шкідливе програмне забезпечення, призначене для збору та передачі приватної інформації, наприклад пароля, без згоди або відома користувача. Вони часто розповсюджуються через електронну пошту, програмне забезпечення та файли з неофіційних місць. Шкідливе програмне забезпечення є однією з найбільш поширених проблем безпеки, оскільки часто неможливо визначити де файл було заражено, незалежно від джерела файлу.

Кіберпереслідування — це використання інтернету чи інших електронних засобів для переслідування або домагання особи, групи чи організації. Може містити неправдиві звинувачення, наклеп, лихослів'я і дискредитування. Це також може включати моніторинг, крадіжку особистих даних, погрози, вандалізм, заклик до сексу або збір інформації, які можна буде використати для погроз, збентеження чи переслідування. Кіберпереслідування — це злочин, у якому хтось переслідує жертву за допомогою електронних або цифрових засобів, таких як соціальні мережі, електронна пошта, миттєві повідомлення (англ. instant messaging, IM) або повідомлення, розміщені в дискусійній групі чи на форумі. . . . Терміни кіберпереслідування та кібербулінг часто використовуються як синоніми^{[джерело?]}.

Кібербулінг (кіберзалякування) — це використання електронних засобів, таких як миттєві повідомлення, соціальні мережі, електронна пошта та інші форми онлайн-спілкування з метою зловживання, залякування або «подолання» окремої особи чи групи. У дослідженні 2012 року, в якому взяли участь понад 11 925 студентів у Сполучених Штатах, було зазначено, що 23 % підлітків повідомили, що стали жертвами кібербулінгу, 30 % з яких повідомили про суїцидальну поведінку.[5][6] На вебсайті Австралійського комітету з питань електронної безпеки[7] повідомляється, що 20 % молодих австралійців повідомляють про соціальне відчуження, погрози чи зловживання в інтернеті[8].

Іноді це відбувається у формі публікації непідтве́рджених і незаконних наклепницьких заяв на вебсайтах, що стосуються переслідувань.[9] Ці вебсайти потім розміщують рекламу, яка заохочує жертв платити тисячі доларів пов'язаним підприємствам за тимчасове видалення публікацій, на відміну від безкоштовного та постійного процесу видалення, доступного через основні пошукові системи в інтернеті[9].

Хижацтво в інтернеті — це залучення неповнолітнього до невідповідних сексуальних стосунків через інтернет. Інтернет-хижаки можуть намагатися ініціювати та спокусити неповнолітніх у стосунках за допомогою чатів або інтернет-форумів.

Різні вебсайти в інтернеті містять матеріали, які деякі вважають образливими, неприємними або відвертими, які часто можуть не подобатися користувачам. Такі вебсайти можуть включати інтернет, шокові сайти, ворожі висловлювання або інший провокаційний вміст. Такий вміст може проявлятися різними шляхами, наприклад, постійною спадаючою рекламою чи посиланнями що не викликають жодних підозр[10].

Секс-вимагання, особливо через використання вебкамер, викликає занепокоєння, особливо для тих, хто використовує вебкамери для флірту та кіберсексу.[11][12] Часто це означає, що кіберзлочинець видає себе за когось іншого — наприклад, привабливу людину — ініціює спілкування сексуального характеру з жертвою. Потім жертву вмовляють роздягнутися перед веб-камерою, а також вмовляють до сексуальної поведінки, наприклад до мастурбації.[13] Відео записує кіберзлочинець, який потім розкриває свій справжній намір і вимагає гроші чи інші послуги (наприклад, більш відверті зображення жертви, у випадках хижацтва в інтернеті), погрожуючи публічно оприлюднити відео та надіслати його членам родини та друзів жертви, якщо вони не підкоряються.[13] Національне агентство по боротьбі зі злочинністю[14] Великобританії оприлюднило відео, яке підкреслює небезпеку сексуального вимагання, щоб просвітити людей, особливо враховуючи той факт, що шантаж сексуального характеру може спричинити приниження в достатній мірі, щоб змусити жертву покинути своє життя[12]. Додатково докладають інших зусиль, спрямованих на освіту громадськості щодо ризиків сексуального вимагання[11].

• AHTCC – Австралійський центр боротьби з високими технологіями
• Чайлднет
• Інсейф
• Соня Лівінгстон
• ThinkUKnow
• Саміт Твін
• Опитування щодо безпеки в інтернеті серед молоді