Безсергенівська

Станиця Безсергенівська положена на правому березі Аксаю та єрику Варгунка. На південному заході станиці урочище Музга Кругленька. У станиці Грекова й Прогонна балки. Над станицею курган Безсерегенівська могила.[2]

Розташована станиця у 18 кілометрах на схід від Новочеркаська, й у 7 кілометрах від річки Дон.

Відома як козацьке містечко з 1593 року. На той час у станиці мешкало 30 козаків[3].

На карті адмірала К. І. Крюйса, сподвижника Петра I, Бесергенів показано на правому березі Дону[4], що відповідає висновкам А. Ф. Рибалкіна про розташування станиці у районі хутора Калініна — Задонського[5][6]. І. М. Сулін розміщає станицю навпроти гирла річки «Довга»[7]. У працях В. Н. Татищева Безсергенівська розташована у верхів'ї річки Ак-Сай[8].

У проміжок 1805-1809 років станиця пересувається на сучасне (2019 рік) місце[9][7].

Безсергенівські козаки беруть участь у взятті Азова й Азовському сидінні[10].

Незважаючи на відому легенду про «козаків без кульчиків (рос. серёжки)», дослідники вважають, що походження імені станиці тюркське[11][12]. Так у В. І. Даля «бесермен» тлумачиться як невірний[13]. В. Н. Королев пропонує версію походження імені станиці від «бесер» — люди[11]. А. П. Гордєєв від імені хозарського владики Бозорг-хана[14], А. А. Кривошеєв від караїмської мови «безергянлик» — купець[15].

Назва станиці варіюється:

• 1593 роках — Бесергенево,
• 1594 році — Бесергенів[16],
• 1639 Бесергін[17],
• 1640 році — Бусургенів[18],
• 1667 році - Солах[19],
• 1695 році -Берсенів,
• 1696 році — Берсегенів[20],
• 1708 році - Безсергенівська[21],
• 1745 році — Безсерган[22].

У Безсергенівці розташовано два великих підприємства — ТОВ "Агропідприємство «Безсергенівське» й ВАТ «Безсергенівський риборазводний завод».

Із закладів соціальної сфери на території поселення знаходяться:

• 2 фельдшерсько-акушерських пункти,
• 3 бібліотеки,
• 2 сільських клуби,
• спортзал,
• 2 середні школи,
• 1 дошкільний заклад[23].

• У Безсергенівці розташовано храм святителя Олексія Московського[24] — об'єкт культурної спадщини Російської Федерації. У XVII столітті тут стояла церква Олексія, митрополита Московського. У 1797 році церква занепала й на її місці була побудована нова, освячена в 1800 році теж в ім'я митрополита Олексія. У 1882 році на місці дерев'яного храму було зведено кам'яного. Новий храм мав боковий вівтар в ім'я Казанської ікони Божої Матері й Трьох Святителів.
• На північний схід у сторону Меліховської станиці над Аксаєм розташоване середньовічне городище Золоті гори. В городище люди жили у VIII — X сторіччяхсередньовічного часу Хозарського каганату.

Городище виявлено у 1986 році експедицією Новочеркаського музею історії донського козацтва під час розкопок біля Камишної балки. В археологічних розкопках тут виявлено елементи кераміки болгарської салтово-маяцької культури, кераміка аланських традицій, фрагменти північно-причорноморських амфор, піфосів, глиняна піч для коржів, деталь конини (блок чумбура), декілька мідних монет, бісер та інше.

• Пам'ятник природи Золоті гори розташований на околиці станиці на правому схилі річки Аксай. Площа пам'ятки природи становить близько 617 га[25][26]. На Золотих горах байрачні ліси змішуються зі степом. Тут трапляються відслонення каменю-черепашнику. У балках б'ють джерела з чистою водою. З рослин можна зустріти здичавілі виноградники, частина з них була вирубана в роки перебудови (1980-ті роки) за антиалкогольної кампанії. Тут налічується близько 360 видів вищих рослин, включаючи: в'яз дрібнолистий, клен татарський й польовий, біла лже-акація, шипшина, терен. Ростуть також абрикоси, яблуні, тутівник. По берегах річки Аксай у воді ростуть верби.

З тварин тут можна зустріти їжака, землерійку, степового тхора, куницю, ласку, косулю та інших. У водах Аксаю мешкають вужі.

• Официальный сайт Администрации Бессергеневского сельского поселения Октябрского района
• Бессергеневская на сайте Октябрского района
• Бессергеневская (станица)