Безчасний Леонід Костянтинович
Леоні́д Костянти́нович Безча́сний (нар. 25 березня 1937, Маріуполь — пом. 26 липня 2004, Київ) — український вчений-економіст, педагог та організатор науки, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, колишній заступник директора Інституту економіки НАН України.
| Безчасний Леонід Костянтинович | |
|---|---|
| Народився |
25 березня 1937 Маріуполь Донецької області |
| Помер |
26 липня 2004 (67 років) Київ |
| Країна |
 Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | економіст |
| Alma mater | Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка |
| Галузь | економічні науки |
| Заклад | Інститут економіки НАН України |
| Звання | Професор |
| Ступінь | Доктор економічних наук |
| Відомий завдяки: | Член-кореспондент НАН України |
| Нагороди | Орден «Знак Пошани» (1987) |
Біографія
Л. К. Безчасний народився 25 березня 1937 у місті Маріуполі Донецької області. Трудову діяльність розпочав у 15-річному віці. Після служби в армії вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (економічний факультет), який закінчив з відзнакою у 1965 році. В тому ж році вступив до аспірантури Інституту економіки АН УРСР, після закінчення якої з 1968 року і до останніх днів свого життя працював у цьому Інституті: на посадах молодшого наукового співробітника (1968—1970), старшого наукового співробітника (1970—1979), завідувача відділом (з 1979), заступника директора Інституту з наукової роботи (1984—2004).
Наукова діяльність
Л. К. Безчасний був одним із засновників концепції всезагальних умов виробництва та всезагальної праці[1]. Кандидатську дисертацію, присвячену дії закону економії часу в розбудові економіки, захистив у 1969 році. У 1982 році захистив докторську дисертацію на тему «Всезагальна праця в процесі соціалістичного виробництва». В 1988 році був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Вчене звання професора йому було присвоєне в 1989 році.
Вчений досліджував проблеми взаємодії матеріального і духовного виробництва, людського капіталу, комерціалізації результатів наукових досліджень та ціноутворення на ринку нововведень, проблем інтелектуальної власності. Він дійшов висновку, що особливість сучасного етапу науково-технічного прогресу виявляється у трьох взаємозумовлених тенденціях — диференціації та інтеграції наук, наукового знання та посилення зв'язку між наукою та виробництвом[1]. Ключовою ланкою економізації науки, інноваційної стратегії держави, на думку Л. К. Безчасного є відбір національних наукових і науково-технічних пріоритетів. Ним були визначені принципи та механізми управління пріоритетами, джерела їх фінансування[1].
Науковий доробок вченого включає майже 150 наукових праць, серед яких одна індивідуальна монографія і вісім колективних. Ним підготовлено 17 кандидатів і 2 доктори наук.
Примітки
- Пам'яті Л. К. Безчасного / С. Пирожков, О. Алимов, Ю. Кіндзерський, В. Мельник // Економіка України. - 2004. — № 9. — С. 83-84
Література
- Экономизация науки: Координация, планирование, организация / Л. К. Бесчастный, Л. И. Черняков, Ю. Ф. Шкворец и др. / Отв. ред. Л. К. Бесчастный. — К.: Наукова думка, 1986. — 224 с.
- Интенсификация социалистической экономики. В 5 т., 6 кн. — Т. 1: Теория интенсификации общественного производства / И. И. Лукинов, Л. К. Бесчастный, Б. Е. Кваснюк и др. / К.: Наукова думка, 1989. — 536 с.
- Научно-технический прогресс и инвестиционная политика / Л. К. Бесчастный, Н. С. Герасимчук, В. П. Александрова и др. — К.: Наукова думка, 1989. — 424 с.
- Інноваційна складова економічного розвитку / Л. К. Безчасний, В. П. Мельник, О. Г. Білоцерківець та ін. / Відп. ред. Л. К. Безчасний. — К.: 2000. — 262 с.
- Пам'яті Леоніда Костянтиновича Безчасного // Інноваційний ресурс господарського розвитку. Монографія / За ред. В. П. Мельника. — К.: ОІЕ НАН України, 2005. — С. 5-6.