Бекереліт

Бекерелі́т (рос. беккерелит; англ. becquerelite; нім. Becquerelith m) — мінерал, водний оксид урану.

Бекереліт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Ca(UO₂)₆O₄(OH)₆·8(H₂O)
Nickel-Strunz 10 4.GB.10
Ідентифікація
Колір темний, бурштиново-жовтий до безбарвного
Сингонія Ромбічна сингонія
Твердість 2—3
Блиск алмазний до жирного
Колір риси жовтий
Густина 5,2
Інші характеристики
Названо на честь Антуан Анрі Беккерель
Типова місцевість Shinkolobwe mined[2]
 Бекереліт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Са(UO2)6O4 (OH)6х8H2O. Са заміщується Ba i K.

Містить (%): UO3 — 90,49; H2O — 9,51. Са або Ba i K — домішки. Сингонія ромбічна. Спайність довершена.

Колір темний, бурштиново-жовтий до безбарвного.

Риска жовта.

Твердість 2—3.

Густина 5,2.

Блиск алмазний до жирного. Прозорий.

Знайдений у Заїрі разом з англезитом, содіїтом, іантинітом, кюритом, скупітом та ін урановими мінералами.

Утворюється в результаті радіоактивного розпаду уранініту та іантиніту.

Розрізняють також бекереліт свинцевий — мінерал бієтит (бійєтит) з Катанги (Конго-Кіншаса), в якому замість барію помилково визначений свинець.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бекереліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Бекереліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.