Катанга

Держа́ва Ката́нга (фр. État du Katanga; суах. Inchi Ya Katanga, також відома як Республіка Катанга) невизнана держава на півдні Республіки Конго. Існувала з 11 липня 1960 року по 15 січня 1963 року.

Катанга
État du Katanga
Inchi ya Katanga
Невизнана держава

липень 1960  січень 1963
Прапор Катанги Герб Катанги
Девіз
Force, espoir et paix dans la prospérité
Сила, надія і мир у процвітанні
Катанга (виділена зеленим кольором) на карті Демократичної Республіки Конго
Столиця Елізабетвіль
Мова(и) французька, суахілі
Грошова одиниця Катангський франк
Площа 496 871 км²
Форма правління республіка
Президент
 - 1960—1963 Моїз Чомбе
Гімн «La Katangaise»[1]
Історія
 - Відділення Катанги 11 липня 1960
 - Відділення Касаї 8 серпня 1960
 - Розпуск 21 січня 1963
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Катанга

Історія

Коли Бельгійське Конго здобуло незалежність від Бельгії 30 червня 1960, воно було вже зруйновано етнічною фракційністю та політичною напруженістю. Коаліція політиків КОНАКАТ та бельгійських поселенців зробила спробу незадовго до цієї дати видати власну декларацію незалежності у Катанзі, але уряд Бельгії виступив проти їхніх планів. КОНАКАТ був особливо стурбований тим, що створюваний конголезький уряд прем'єр-міністра Патріса Лумумби усуне його членів з посади в уряді провінції Катанга та замінить їх своїми прихильниками[2].

У липні 1960 року Катанга, найбагатша корисними копалинами провінція Бельгійського Конго, проголосила себе незалежною державою, що призвело до збройного конфлікту з центральною владою країни. Організатором виходу був Моїз Чомбе, лідер партії Конфедерація асоціацій Катанги (КОНАКАТ).

У бельгійському уряді король Бодуен підтримував Катангу та використовував всю владу двору, щоб чинити тиск на уряд і розширити дипломатичне визнання Катанги[3]. Міністр закордонних справ П'єр Віньї, знаючи, що Сполучені Штати були проти розриву Конго, був проти визнання Катанги[3]. Віньї боявся повторення Суецької кризи 1956 року тоді Британія, Франція та Ізраїль були принижені, коли Сполучені Штати виступили проти їх нападу на Єгипет, тоді б Конго зіграло роль Єгипту, а Бельгія — роль країн, що напали на Єгипет. З тих же причин представник Бельгії в НАТО Андре де Старке виступив проти дій, які могли б роздратувати Сполучені Штати[3].

Патріс Лумумба, прем'єр-міністр Республіки Конго, запросив військової підтримки у Організації Об'єднаних Націй для припинення сецесіоністських тенденцій в Катанзі. Така підтримка була надана ООН. Португалія та Південно-Африканський Союз були відкрито ворожими до операції ООН з моменту її задуму, та підтримували послідовну опозицію проти будь-якого втручання в державу Катанга. Міжнародній організації знадобилося два роки, щоб повернути бунтівну провінцію під контроль центрального уряду. За цей час сецесіоністські формування Чомбе захопили прем'єр-міністра Лумумбу і незабаром стратили його в січні 1961 року.

З 1971 по 1997 рік Катанга офіційно називалася провінцією Шаба. Нині провінція Катанга

Корисні копалини

Катанга традиційно служила основою економічної могутності Демократичної Республіки Конго. Бельгійський дослідник Жуль Корне в кінці XIX століття навіть назвав провінцію «Геологічною сенсацією».

У східній частині регіону є величезні запаси міді, кобальту, урану, кадмію, олова, золота, срібла та інших мінералів.

Див. також

Примітки

  1. Katanga – nationalanthems.info. Процитовано 21 серпня 2018.
  2. Hoskyns, 1965, с. 140.
  3. Boehme, 2005.

Література

  • Boehme, Olivier (2005). The Involvement of the Belgian Central Bank in the Katanga Secession, 1960-1963. African Economic History 33 (33): 1–29. JSTOR 4617603.
  • Cruise O'Brien, Conor (1962) To Katanga and Back, London, Hutchinson.
  • Daniel, Donald C.; Hayes, Bradd C. (2016). Beyond Traditional Peacekeeping. Springer. с. 320. ISBN 978-1-349-23855-2.
  • Devlin, L. (2007) Chief of Station, Congo: Fighting the Cold War in a Hot Zone, New York, Public Affairs, ISBN 1-58648-405-2.
  • Epstein, H. (ed). (1974) Revolt in the Congo, 1960—1964, Armor Books. Essays by various authors.
  • Gondola, C.D. (2002) The History of Congo, Greenwood Press, ISBN 0-313-31696-1.
  • Hoskyns, Catherine (1965). The Congo Since Independence: January 1960 – December 1961. London: Oxford University Press. OCLC 414961.
  • Jackson, H.F. (1982), From the Congo to Soweto, U.S. Foreign Policy towards Africa since 1960, New York, McNally & Loftin Publishers, ISBN 0-688-01626-X.
  • James, Alan (1996). Britain and the Congo Crisis, 1960–63. Springer. с. 219. ISBN 978-1-349-24528-4.
  • Kalb, M.G. (1982), The Congo Cables: The Cold War in Africa — From Eisenhower to Kennedy, New York, Macmillan Publishing Company, ISBN 0-02-560620-4.
  • Kestergat, J. (1986) Du Congo de Lumumba au Zaïre de Mobutu, Brussels, P. Legrain, ISBN 2-87057-011-2.
  • Legum, Colin. (1961) Congo Disaster, Penguin Books.
  • Lemarchand, René (1964) Political Awakening in the Belgian Congo, University of California Press.
  • Mahoney, R.D. (1983) JFK: Ordeal in Africa, New York, Oxford University Press, ISBN 0-19-503341-8.
  • Meredith, Martin (2005) The State of Africa: A History of Fifty Years Since Independence, The Free Press, ISBN 978-0-7432-3222-7.
  • Mockaitis, Thomas R. (1999). Peace Operations and Intrastate Conflict: The Sword Or the Olive Branch?. Greenwood. с. 166. ISBN 978-0-275-96173-2.
  • Vaqué, Klaus D. (1989). The Plot Against South Africa. Varama. с. 244. ISBN 978-0-620-14537-4.
  • Oliver, Roland & Atmore, Anthony. (1994) Africa since 1800, Cambridge University Press
  • Young, Crawford (1965) Politics in the Congo, Princeton University Press

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.