Белей Любомир Омелянович

Любоми́р Омеля́нович Беле́й (18 березня 1962, смт Войнилів, Калуський район, Івано-Франківська область 12 травня 2018, Ужгород) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1997, професор з 2002. Директор та засновник Науково–дослідного інституту україністики імені Михайла Мольнара[1], автор наукових праць, присвячених питанням мови, укладач старослов'янсько-українського словника.

Любомир Омелянович Белей
Народився 18 березня 1962(1962-03-18)
Войнилів, Калуський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Помер 12 травня 2018(2018-05-12) (56 років)
Ужгород, Україна
Місце проживання Ужгород
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність мовознавець
Alma mater Ужгородський університет
Галузь філологія
Заклад Ужгородський університет
Звання Професор
Ступінь Доктор філологічних наук
Відомий завдяки: український мовознавець
У шлюбі з Галина Белей
Діти Лесь, Остап, Ярина

Життєпис

Любомир Белей народився 18 березня 1962 року в смт Войнилів Калуського району Івано-Франківської області.

У 1983 році закінчив українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету та вступив до аспірантури за спеціальністю «загальне мовознавство».

У 1986 році захистив кандидатську дисертацію «Варіантність антропонімів на різних рівнях української мови».

З 1986 — викладач, з 1990 — доцент кафедри загального і слов'янського мовознавства, з 2000 року Любомир Белей професор кафедри мови Ужгородського національного університету.

Професор Белей був активним супротивником і критиком «русинського сепаратизму»[2], розглядав «русиньску ідентичність» як інструмент асиміляції української діаспори у Польщі та Словаччині[3].

Сім'я

Дружина — Галина, сини: Лесь та Остап, донька — Ярина.

Наукова діяльність

Досліджував українську ономастику, історію української літературної мови, мову та культуру української діаспори та лексикографію.

Праці

  • Сакля на витри: антологія поезії югославських русинів-українців (У співавторстві з Іваном Ребриком, 1991);
  • Ім'я для дитини в українській родині (1993) завантажити;
  • Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії XIX-ХХ ст. (1995)завантажити;
  • Тіхий Ф. Розвиток сучасної літературної мови на Підкарпатській Русі (переклад з чеської та післямова Л. Белея та М. Сюська, 1996).
  • З історії українців Боснії (1997);
  • Старослов'янсько-український словник завантажити(2001, у співавт.);
  • Проблемні питання української літературно-художньої антропоніміки (2001);
  • Нова українська літературно-художня антропонімія: проблеми теорії та історії (2002) завантажити;
  • Дорошенко Дмитро. Слов'янський світ у його минулому та сучасному (передмова та упорядкування, 2005);
  • Українські імена колись і тепер (2010) завантажити;
  • Ім'я дитини в українській родині (2010) завантажити;
  • Курс Старослов'янської мови Ч.1 (2012) завантажити;
  • Не минаючи ані титли… Лінгвобіографія старослов'янскої мови (2015) завантажити;
  • «Русинський» сепаратизм: націєтворення in vitro (2017) завантажити.

Книги

Публікації

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.