Бельбецький каньйон

Бельбецький каньйон чи Бельбекський каньйон (Бельбецькі, або Албацькі Ворота, крим. Belbek boğazı, Бельбек бог'ази) — ділянка звуження долини кримської річки Бельбек між селищем Куйбишеве і селом Танкове, де річка перетинає Внутрішню гряду Кримських гір. Довжина каньйону — 5 км, висота бортів 65-70 м, ширина в найвужчому місці — 300 м. Каньйон утворився завдяки процесу водної ерозії, яка відбувалася у прокладеному глибокою тріщиною розколі у крейдяних вапняках і мергелях куести Внутрішньої гряди Кримських гір.

Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Бельбецький каньйон»
Категорія МСОП — III (Пам'ятка природи)
Вид на Бельбецький каньйон і село Мале Садове
Вид на Бельбецький каньйон і село Мале Садове
44°38′47″ пн. ш. 33°49′39″ сх. д.
Розташування:  Україна
Куйбишеве
АР Крим
Найближче місто: Бахчисарай
Площа: 100 га
Заснований: 1975
Країна  Росія і  Україна
 Бельбецький каньйон у Вікісховищі

Бельбецький каньйон має важливе наукове значення. Його природний геологічний розріз служить для вивчення стратиграфії верхньої крейди і нижнього палеогену Криму. Розмиті річкою оголені верхньокрейдяні і палеогенові породи. Вниз за течією річки добре простежуються відкладення туронського (білі вапняки і мергелі) і данського (сірі вапняки і пісковики з характерною фауною) верхньокрейдяних ярусів, далі виходять вапняки монтського, мергелі і пісковики танетського палеоценових ярусів, а також глини нижнього еоцену. Весь розріз характеризується великою кількістю викопної фауни.

Бельбецький каньйон з боку с. Куйбишеве

На схилах каньйону ростуть скельний і пухнастий дуби, грабняки, кизил, шипшина, держидерево. На одному з південно-західних схилів (лівий берег Бельбека) знаходиться реліктовий тисовий гай із 2000 дерев, який рішенням Кримського облвиконкому в 1980 році оголошений заповідним об'єктом місцевого значення.

В 1975 р. Постановою Ради Міністрів УРСР Бельбецький каньйон був оголошений комплексною пам'яткою природи загальнодержавного значення[1].

Українське написання

Зустрічається два варіанти написання: Бельбецький та Бельбекський. За загальними правилами чергування приголосних повинен використовуватися суфікс -цьк. У Розпорядженні Ради міністрів УССР «Про доповнення списку пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави» від 14 жовтня 1975 використовується написання «Бельбецький»[2]. Проте в наш час дуже багато джерел використовують написання «Бельбекський»[3][4].

Ресурси Інтернету

Виноски
  1. Природні заповідники, заказники, парки та пам'ятки природи АР Крим
  2. Розпорядження Ради Міністрів Української РСР «Про доповнення списку пам'яток природи республіканського значення, що беруться під охорону держави» від 14.10.1975 № 780-р
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 березня 2015.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 6 березня 2015.

Література
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.