Танкове (Бахчисарайський район)

Раніше Танкове називалося Біюк-Сюрень. Назва села походить від Сюйренської фортеці, руїни якої знаходяться за три кілометри на південно захід від села. Вважається[2], що Сюйрен — це Сціварін, (Шіварін) який згадується у XVI–XVII століттях Мартіном Броневським[3], і Еміддіо Портеллі д'Асколі[4].

Час виникнення села Біюк-Сюрень не з'ясоване (мезолітчна стоянка людини Сюрень[5] на околиці села — цікавий пам'ятник, але до власне історії села, скоріше, не відноситься). З великою ймовірністю поява поселення можна співвіднести з часом будівництва Сюйренської фортеці — VI століття (хоча, звичайно, фортеці будувалися в уже обжитих районах, так що оточуючі села можуть бути старше).

В середньовіччі село входило до складу Феодоро, будучи, мабуть, самим північно-західним населеним пунктом князівства. Після падіння Мангупа в 1475 році землі феодоритів відійшли до Османської імперії, включені до складу Кефінського еялета і село згадується в матеріалах переписів Кефінського санджака 1520 року, як селище Сюрен, що відноситься до Інкірману (ймовірно, спочатку це був окремий кадилик), яке було повністю християнським, в якому значилося 58 повних сімей та 5 — втратили чоловіка-годувальника. За переписом 1542 року у селищі, вже приписане до Мангупського кадилика, числилося 38 повних сімей, 33 неодружених дорослих чоловіки і 5 «овдовілих», всі, в обох випадках, немусульмани[6]. В джізйе Дефтера Лива-і Кефе (Османських податкових відомостях) 1652 року в Бійук Севр перераховуються імена і прізвища 7 платників податків греків-християн, підданих султана[7].

До Кримського ханства село перейшло 1774 році після здобуття ханством незалежності всього на 9 років — до приєднання до Російської імперії в 1783 році, адміністративно відносячись до бакчі-сарайского каймакамства Бакче-сарайскаго кадилика, що зафіксовано в Камеральному описі Криму 1784 року (як село Бьюк Сюурен), а від 18 вересня 1778 року[8], греків-християн в селі не залишилося.