Белінда Бенчич

Белінда Бенчич (словац. Belinda Benčičová, нім. Belinda Bencic, 10 березня 1997) — швейцарська тенісистка словацького походження, чемпіонка Літніх Олімпійських ігор 2020 року в Токіо. У змаганнях Бенчич представляє Швейцарію, хоча має також словацьке громадянство.

Белінда Бенчич
Громадянство  Швейцарія
Місце проживання Воллерау,
 Швейцарія
Дата народження 10 березня 1997(1997-03-10) (24 роки)
Місце народження Флавіль,
 Швейцарія
Зріст 175 см
Вага 65 кг[1]
Початок кар'єри 2012
Робоча рука права
Бекхенд дворучний
Тренер Іван Бенчич
Призові, USD $8,117,609

Одиночний розряд

Матчів в/п 258—139
Титулів 4
Найвища позиція 4 (17 лютого 2020)
Поточна позиція 8 (10 серпня 2020)
Турніри Великого шлема
Австралія 4Р (2016)
Ролан Гаррос 3Р (2019)
Вімблдон 4Р (2015, 2018)
США ПФ (2019)
Інші турніри
Підсумковий турнір ПФ (2019)

Парний розряд

Матчів в/п 56/49
Титулів 2
Найвища позиція 59 (1 лютого 2016)
Турніри Великого шлема
Австралія 2Р (2016)
Ролан Гаррос 3Р (2015)
Вімблдон 2Р (2014, 2015)
США 1Р (2014, 2015, 2016)
Мікст
Вімблдон 3Р (2014)
США 1Р (2015)
Востаннє картку оновлено: 1 серпня 2021
Спортивні медалі
Представник  Швейцарія
Теніс
Олімпійські ігри
Золото Токіо 2020 одиночний розряд

Біографічні відомості

Белінда народилася в родині словаків. Її батько емігрував до Швейцарії 1968 року[2]. Вона почала грати в теніс з 4 років, а з 7 років стала тренуватися регулярно в школі Мелані Молітор, матері Мартіни Хінгіс. Її основним тренером є батько.

На юніорському рівні Бенчич досягла першої сходинки світового рейтингу. 2013 року вона виграла Відкритий чемпіонат Франції та Вімблдон серед дівчат в одиночному розряді.

Найбільшим успіхом Бенчич на турнірах Великого шлема серед дорослих став вихід до півфіналу Відкритого чемпіонату США 2019, де вона поступилася Б'янці Андреєску.

Свою першу перемогу в турнірі WTA Бенчич здобула на Eastbourne International 2015 року.

Разом із Роджером Федерером Бенчич два роки поспіль: 2018-го та 2019-го вигравала кубок Гопмана для Швейцарії.

31 липня 2021 року стала чемпіонкою Літніх Олімпійських ігор 2020 року в Токіо в одиночному розряді.

Історія виступів в турнірах Великого шлема

Одиночний розряд

Белінда Бенчич у 2014
Турнір201220132014201520162017201820192020УспВ–П
Australian Open A A 0 / 7 9–7
French Open A A A A 0 / 4 4–4
Wimbledon A A A 0 / 5 11–5
US Open A A ЧФ A ПФ 0 / 5 13–5
Виграші-програші 0–0 0–0 7–4 6–4 6–3 0–1 5–4 11–4 2–1 0 / 21 37–21

Парний розряд

Турнір201420152016201720182019УспВ–П
Grand Slam tournaments
Australian Open A A 0 / 4 1–4
French Open A A A 0 / 3 3–3
Wimbledon A A 0 / 4 2–4
US Open A 0 / 4 0–4
Виграші-Програші 1–2 3–4 1–2 0–1 0–3 1–3 0 / 15 6–15

Фінали турнірів WTA

Одиночний розряд: 10 (4 титули)

Результат В–П Дата Турнір Категорія Поверхня Супротивниця Рахунок
Поразка 0–1 Жов 2014 Tianjin Open, КНР Міжнародний Хард Алісон Ріск 3–6, 4–6
Поразка 0–2 Чер 2015 Rosmalen Championships, Нідерланди Міжнародний Трава Каміла Джорджі 5–7, 3–6
Перемога 1–2 Чер 2015 Eastbourne International, Велика Британія Прем'єрний Трава Агнешка Радванська 6–4, 4–6, 6–0
Перемога 2–2 Сер 2015 Rogers Cup, Канада Прем'єрний 5 Хард Сімона Халеп 7–6(7–5), 6–7(4–7), 3–0 прип.
Поразка 2–3 Вер 2015 Pan Pacific Open, Японія Прем'єрний Хард Агнешка Радванська 2–6, 2–6
Поразка 2–4 Лют 2016 St. Petersburg Ladies' Trophy, Росія Прем'єрний Хард (зала) Роберта Вінчі 4–6, 3–6
Поразка 2–5 Жов 2018 Luxembourg Open, Люксембург Міжнародний Хард (зала) Юлія Ґерґес 4–6, 5–7
Перемога 3–5 Лют 2019 Dubai Tennis Championships, ОАЕ Прем'єрний 5 Хард Петра Квітова 6–3, 1–6, 6–2
Поразка 3–6 Чер 2019 Mallorca Open, Іспанія Міжнародний Трава Софія Кенін 7–6(7–2), 6–7(5–7), 4–6
Перемога 4–6 Жов 2019 Kremlin Cup, Москва, Росія Прем'єрний Хард (зала) Анастасія Павлюченкова 3–6, 6–1, 6–1

Парний розряд: 2 титули

Результат В-П Дата Турнір Категорія Поверхня Партнерка Супротивниці Рахунок
Перемога 1–0 Тра 2015 Prague Open, Чехія Міжнародний Ґрунт Катержина Сінякова Катерина Бондаренко
Ева Грдінова
6–2, 6–2
Перемога 2–0 Сер 2015 Citi Open, США Міжнародний Хард Крістіна Младенович Лара Арруабаррена
Андрея Клепач
7–5, 7–6(9–7)

Посилання

Виноски

  1. https://www.belinda-bencic.com/#!/profil
  2. Bühler, Dennis (4 червня 2012). Das Risikokapital. Die Zeit (German). Процитовано 12 вересня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.