Бенгт Самуельсон
(Самуельсон)
Бенгт Самуельсон Інгемар | |
---|---|
швед. Bengt Ingemar Samuelsson | |
![]() | |
Народився |
21 травня 1934 (87 років) Гальмстад, Швеція |
Країна |
![]() |
Діяльність | біохімік, викладач університету, хімік |
Alma mater | Каролінський Інститут, Лундський університет і Стокгольмський університет |
Галузь | біохімія |
Заклад | Стокгольмський університет |
Науковий керівник | Суне Бергстрем |
Членство | Національна академія наук США[1], Французька академія наук, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Європейська академія[2], Буенос-Айреська Національна Академія Медициниd, Real Academia Nacional de Medicina de Españad і Лондонське королівське товариство[3] |
Нагороди |
![]() |
Бенгт Інгемар Самуельсон (швед. Bengt Ingemar Samuelsson; * 21 травня 1934, Гальмстад, Швеція) — шведський біохімік. Професор Стокгольмського університету з 1967 року. Отримав в 1982 році Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин» зі Суне Бергстремом та Джоном Вейном.
Досліджуючи метаболізм холестерину і продукти трансформації арахідонової кислоти, Самуельсон відкрив і охарактеризував серед цих продуктів, такі важливі компоненти як простагландини, тромбоксани та лейкотрієни.
Посилання
Примітки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.