Бенгт Самуельсон

(Самуельсон)

Бенгт Самуельсон Інгемар
швед. Bengt Ingemar Samuelsson
Народився 21 травня 1934(1934-05-21) (87 років)
Гальмстад, Швеція
Країна  Швеція
Діяльність біохімік, викладач університету, хімік
Alma mater Каролінський Інститут, Лундський університет і Стокгольмський університет
Галузь біохімія
Заклад Стокгольмський університет
Науковий керівник Суне Бергстрем
Членство Національна академія наук США[1], Французька академія наук, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Європейська академія[2], Буенос-Айреська Національна Академія Медициниd, Real Academia Nacional de Medicina de Españad і Лондонське королівське товариство[3]
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982)

Бенгт Інгемар Самуельсон (швед. Bengt Ingemar Samuelsson; * 21 травня 1934, Гальмстад, Швеція) — шведський біохімік. Професор Стокгольмського університету з 1967 року. Отримав в 1982 році Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин» зі Суне Бергстремом та Джоном Вейном.

Досліджуючи метаболізм холестерину і продукти трансформації арахідонової кислоти, Самуельсон відкрив і охарактеризував серед цих продуктів, такі важливі компоненти як простагландини, тромбоксани та лейкотрієни.

Посилання

Примітки


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.