Бендзинський замок

Замок на літографії Наполеона Орди, орієнтовно у 1881 році

Історія оборонних фортифікацій у Бендзині сягає ще IX століття. Вже в той час на замковій горі існувало укріплення, яке ймовірно належало племені віслян чи його західному відгалуженню[1].

В другій половині XIII століття, швидше всього за панування Болеслава Сором'язливого, тут було споруджено кам'яну вежу[1]. Перетворення дерев'яного замку на кам'яну споруду ймовірно відбулося у першій половині XIV століття, за розпорядженням польського короля Казимира Великого та було пов'язаним з потребою оборони західних кордонів Польщі від чеського королівства[2].

Перший спомин про замок датується 1349 роком[3], коли було згадано бендзинського бурграфа Вєрнка. У 1364 році в замку гостював імператор Священної Римської імперії та чеський король Карл IV[3].

У січні 1588 року кілька днів в замку, в якості в'язня Яна Замойського, провів Максиміліан III Австрійський, який здійснив невдалу спробу захопити польський престол[2]. У березні 1589 року було підписано Битомсько-бендзинський трактат, згідно з яким Габсбурги визнали польським королем Сигізмунда III Вазу.

У 1616 році замок був частково зруйнований внаслідок пожежі, а в 1655 році був знову спалений і зруйнований шведськими військами[2]. Потому його було частково відновлено. В замку гостювало кілька польських королів, зокрема: Генріх III у 1574 році, Ян ІІІ Собеський по дорозі до Відня в 1683 році, Август II Фрідріх в 1697 році[3].

Остаточний занепад замку наступив наприкінці XVII століття, після того, як старостами в Бендзині стали представники родини Мершевських[3].

Після того, як у 1825 році фрагментом замку, що раптово відпав, було вбито випадкового перехожого було прийнято рішення розібрати руїни[2]. Однак рішення не встигли реалізувати, адже вже невдовзі було прийнято рішення про охорону пам'яток історії на теренах Королівства Польського. У 1833 році комісар Польського банку граф Едвард Рачинський захопився мальовничим розташуванням замку та вирішив його відбудувати, доручивши цю місію італійському архітектору Франческо Марії Ланчі[2]. До готичного замку було додано псевдоготичні елементи — кренеляжі на мурах та вежах, цегляну облямівку вікон, сліпі машикулі; також було перебудовано головний будинок замку та знижено вежу[3]. Не зважаючи на здійснену реконструкцію, вже близько 1850 року замок знову починає перетворюватися на руїну[2].

У 1928 році виникло Товариство опіки над замковою горою, яке мало на меті відбудову замку[2]. Однак ці плани так і не було реалізовано.

Після Другої світової війни, у 1952—1956 роках було здійснено реставрацію замку, внаслідок якої він набув сучасного вигляду[2].

З 1956 року в замку розташований Музей Заглемб'я. В замку представлена експозиція, що стосується історії міста Бендзина та замку, а також виставлено зразки старовинної зброї[3]. У замковому дворі знаходиться стилізована лицарська корчма, окрім того, щороку поруч із замком відбуваються фестивалі історичних реконструкторів[1].

Спочатку замок мав лише циліндричну вежу, діаметром 10,7 метрів, яку було побудовано з місцевого каміння на північно-східній стороні замкового пагорба. Вхід до неї знаходився на третьому, з існуючих чотирьох, поверхів.

Під час чергової розбудови замку було споруджено п'ятиповерхову вежу з основою наближеною до квадрата розмірами 9 × 8,5 м, до якої дещо пізніше було добудовано чотириповерховий житловий будинок. Ймовірно, що через нього здійснювався вхід до замку. Існує також інша гіпотеза, яка опирається на панорамі Бендзина Матіаса Герунга, згідно з якою, квадратної вежі не було, натомість на житловий будинок був дещо більшим. Замковий двір спочатку знаходився на 2 метри нижче, ніж сьогодні.

Мури замку було споруджено за допомогою техніки "opus emplectum", яка полягає у викладанні зовнішньої та внутрішньої частини муру з отесаних кам'яних блоків (часом з цегли), з'єднанні їх вапняним розчином та заповненню простору між ними дробленим каменем. Основним елементом, що використовувався для побудови замку був доломітовий бутовий камінь.

Верхнй замок оточували два мури з брамами, між якими знаходилась дорога, що вела на замковий двір. Нижній замок, який існує у наш час лише у вигляді залишків фундаментів, знаходився на захід від верхнього та мав додатковий оборонний мур, чотирибічну вежу і браму, яка виходила на північ.

1. Szlak zamków i fortyfikacji. powiat.bedzin.pl (польською). Процитовано 1 травня 2020.
2. *** ZAMEK KRÓLEWSKI W BĘDZINIE ***. www.zamkipolskie.com (польською). Процитовано 1 травня 2020.
3. Historia - Muzeum Zagłębia w Będzinie. muzeumzaglebia.pl (польською). Процитовано 1 травня 2020.

• Офіційний сайт замку
• Замок на сайті bedzin.pl

• Замки Польщі (перелік)