Бензвален

Бензвале́н — поліциклічний вуглеводень складу С6H6. Речовина має неприємний запах і помірно стійка лише у твердій фазі.

Бензвален
Систематична назва трицикло[3,1,1,02,6]гекс-3-ен
Інші назви структура Хюккеля
бензен Хюккеля
Ідентифікатори
Номер CAS 659-85-8
SMILES
C1=CC2C3C1C23[1]
InChI
InChI=1S/C6H6/c1-2-4-5-3(1)6(4)5/h1-6H
Властивості
Молекулярна формула C6H6
Молярна маса 78,11 г/моль
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Аналогічно до призману, структура бензвалену спершу постала як один з варіантів будови бензену (мала назву «структура Хюккеля»), а сама речовина була синтезована значно пізніше.

Отримання

Вперше бензвален було отримано за допомогою реакції ізомеризації бензену — при його опромінюванні ультрафіолетом. Проте кількість отримуваного за цим методом продукту є вкрай малою.[2] Так, при 254 нм квантовий вихід реакції у циклогексані становить 0,18, а в циклодекані — 0,020[3].

У 1971 році американські хіміки Катц та Ектон винайшли синтетичний спросіб отримання — реакцію у диметиловому етері за температури -45 °C між метиллітієм, дихлорометаном та циклопентадієном. Теоретично із розчину вдалося би виділити чистий бензвален із виходом 24 %, однак науковці відмовилися від такої ідеї через високу вибухонезпечність речовини, натомість отримавши її у розчині із виходом 29 % (при виході у 6,9 % побічного продукту — бензену).[4]

Властивості

Бензвален зазнає ізомеризації (фотолізу) при його опромінюванні ультрафіолетом. В ході фотохімічних реакцій, при розриві двох зв'язків у триатомному циклі, із бензвалену можливе утворення фульвену. При розриві одного з таких зв'язків можливе утворення і п'ятичленного циклічного інтермедіату префульвену.[5]

Було встановлено, що при довжині хвилі у 254 нм в середовищі азоту утворюється суміш бензену і фульвену. Якщо ж реакцію проводити у розчині вуглеводнів, то продуктом реакції буде бензен із низьким виходом.

Примітки
  1. Benzvalene
  2. Fuhrhop, Jürgen-H., Li, G. Organic Synthesis: Concepts and Methods. — 3rd. — Wiley-WCH. — P. 86. — ISBN 3-527-30272-7. (англ.)
  3. Malkin, J. Photophysical and Photochemical Properties of Aromatic Compounds. — Boca Raton : CRC Press, 1992. — P. 137. — ISBN 0-8493-6802-2. (англ.)
  4. Katz, Thomas J., Wang, E. Jang, Acton, N. Benzvalene synthesis // Journal of the American Chemical Society. — 1971. — Т. 93, вип. 15 (3 листопада). — С. 3782. — DOI:10.1021/ja00744a045. (англ.)
  5. Sen. K. D. Reviews of Modern Quantum Chemistry: A Celebration of the Contributions of Robert G. Parr. — World Scientific. — Vol. 1. — P. 350—351. — ISBN 981-238-998-9. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.