Бенуа Микола Леонтійович
Микола Леонтійович Бенуа́ (нар. 13 липня 1813, Санкт-Петербург — пом. 23 грудня 1898, Санкт-Петербург) — російський архітектор, аквареліст, майстер декоративного мистецтва; академік з 1847 року, професор з 1957 року і почесний член з 1896 року Петербурзької академії мистецтв, голова Петербурзького товариства архітекторів у 1890—1893 роках. Батько архітектора Леонтія Бенуа та художників Альберта і Олександра Бенуа.
Бенуа Микола Леонтійович | |
---|---|
рос. Николай Леонтьевич Бенуа | |
Народження | 1 (13) липня 1813 |
Смерть | 11 (23) грудня 1898 (85 років) |
Країна (підданство) |
Російська імперія |
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1836) і Петрішулеd |
Діяльність | архітектор |
Нагороди | |
Батько | Louis César Benoisd |
Діти | ·Бенуа Олександр Миколайович[2], Бенуа Леонтій Миколайович[2], Albert Nikolayevitch Benoisd[2][3] і Ekaterina Benoisd |
Бенуа Микола Леонтійович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1 [13] липня 1813 року в Санкт-Петербурзі (тепер Російська Федерація). Протягом 1827—1836 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Під час навчання отримав велику золоту медаль за проєкт училища правознавства. Протягом 1840—1846 років вивчав архітектуру у Франції, Італії, Німеччині.
Помер в Санкт-Петербурзі 11 [23] грудня 1898 року. Похований в крипті зведеного ним храму Відвідин на колишньому Виборгському католицькому цвинтарі у Санкт-Петербурзі.
Споруди і проєкти
- в Санкт-Петербурзі збудував:
- садибу Шереметьева на набережній річки Фонтанки;
- будинок Кребера на розі вулиць Спаської і Надеждинської;
- будівлі Товариства взаємного поземельного кредиту на Адміралтейській набережній;
- в Петергофі збудував придворні стайні, пошту, вокзал Новий Петергоф, Фрейлінські корпуси, шпиталь, Кавалерський будинок, Офіціантський будинок, Верхньосадський будинок, будинок вартового в парку, каскад драконів.
- в Україні:
- церква в маєтку М. Павлова (тепер у складі Павлограда; 1847—1862);
- проєкт церкви для садиби А. Шидловського на Харківщині (1846);
- садиба Попова у Василівці (1864—1884).
Спроєктував пам'ятник на могилі українського художника Василя Штернберга в Римі (1845). Автор садибного комплексу у селі Високому, театру в Ґельсінфорсі.
Вшанування пам'яті
На честь архітектора названий астероїд головного поясу 5419 Бенуа, відкритий 29 вересня 1981 року[4].
Примітки
- Бенуа Николай Леонтьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Бенуа // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 248. — 956 с.
- Бенуа, Альберт Николаевич // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 463.
- База даних малих космічних тіл JPL: 5419 Бенуа.(англ.)
Література
- Бенуа Николай Леонтьевич // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).;
- Исскуство стран и народов мира. Краткая художественная энциклопедия. Советская энциклопедия. Москва. 1971. Том 3. сторінки 644—645.(рос.);
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 58. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник;