Березовський Олег Володимирович

Захоплювався грою на фортепіано, малюванням. Займався бойовими мистецтвами − боксом, кікбоксингом, тайським боксом, тхеквондо. Неодноразовий чемпіон України з кікбоксингу та тайського боксу. Закінчив навчання у Академії внутрішніх військ МВС України.

Служив у Дніпропетровському батальйоні з конвоювання та охорони підсудних. Займав посади командира взводу, заступника командира роти з виховної роботи. Пройшов відбір до спецпідрозділу, командир бойової групи.

3 липня колона з 6 бронемашин Національної гвардії вирушила в напрямі села Миколаївка поблизу Слов'янська, маючи завданням зайняти оборону у вказаному квадраті, одночасно провівши розвідку місцевості. Під час руху руху колона кілька разів потрапляла під незначні обстріли терористів. Близько опівдня транспортна колона наштовхнулася на засідку сепаратистів, котрі почали здійснювати круговий розстріл. Вояки почали на ходу відстрілюватися, Березовський з автомата вів вогонь через бійницю другого БТР-а. У корпус бронемашини влучив снаряд, пролунав вибух, Олега оглушило та осліпило. Коли він оговтався від шоку та відкрив очі, побачив, що не має кистей рук.

Прооперований в лікарні міста Лиман, на подальше лікування перевезений до Харківського військового госпіталю. На той час його батьки не знали, що син на війні. 8 липня доправлений літаком до Центрального госпіталю Міністерства оборони в Києві.

Олегом опікуються волонтери, генерал Полторак при врученні ордена пообіцяв, що найсучасніші протези кистей рук будуть придбані за державний кошт.

15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

• Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• Про офіцерську відвагу, спецназівську витримку, геройську стійкість