Берман Лазар Наумович
Лазар Наумович Берман (нар. 26 лютого 1930, Ленінград — пом. 6 лютого 2005, Флоренція) — радянський і російський піаніст, Заслужений артист РРФСР.
Берман Лазар Наумович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 26 лютого 1930[1][2][…] |
Місце народження | Ленінград, РСФРР, СРСР[3] |
Дата смерті | 6 лютого 2005[1][2][…] (74 роки) |
Місце смерті | Флоренція, Італія[3][4][…] |
Поховання | Cimitero delle Porte Santed |
Роки активності | з 1933 |
Громадянство | СРСР, Італія і Королівство Італія |
Професії | піаніст |
Освіта | Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського |
Вчителі | Гольденвейзер Олександр Борисович[5] |
Жанри | класична музика[6] |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в єврейської родині, вчився у Самарія Савшінского. 1939 року родина переїхала в Москву, де наставником Бермана став Олександр Гольденвейзер, у якого він навчався спочатку в Центральній музичній школі, а потім в Московській консерваторії, яку закінчив 1953 року. Три роки по тому, навчаючись в аспірантурі, Берман отримав премії на двох міжнародних конкурсах піаністів — імені королеви Єлизавети в Брюсселі та імені Ференца Ліста в Будапешті, після чого був запрошений на гастролі за кордон, де крім концертної діяльності також зробив ряд записів, у тому числі Сонати Ліста і «Апасіонату» Л. Бетховена.
З 1959 по 1971 роки Берману було заборонено виїжджати за кордон через його одруження на француженці (з якою він незабаром розлучився), проте піаніст продовжував концертувати і робити записи в СРСР на фірмі «Мелодія», зокрема записав цикл «Трансцендентних етюдів» Ф. Ліста, цей запис став одним з перших, зроблених у СРСР із застосуванням стереотехнологій. З середини 1970-х піаністу було знову дозволено виступати за кордоном, де він мав великий успіх. Серед його записів цього періоду — Третій концерт Рахманінова і Перший концерт Чайковського. 1980 року, на піку його популярності, Берману знову був закритий виїзд із СРСР через те, що при огляді його багажу була виявлена книга забороненого американського письменника. З початком перебудови тиск на піаніста дещо послаблено, і 1988 року йому було присвоєно звання Заслуженого артиста РРФСР. У серпні 1990 року Берман поїхав в Норвегію, а через якийсь час — в Італії, де зайнявся викладацькою діяльністю, через чотири роки він отримав італійське громадянство, а ще через рік був запрошений у Вищу школу музики в Веймарі, де й викладав до 2000 року. Часто виступав зі своїм сином — скрипалем Павлом Берманом.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #123188482 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- http://www.katc.com/story/28043423/today-in-history-for-feb-6-2015
- https://web.archive.org/web/20210104181245/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/later-russian-schools/later-russian-schools
- http://www.prestoclassical.co.uk/r/Australian%2BEloquence/ELQ4807075