Гольденвейзер Олександр Борисович

Олександр Борисович Гольденвейзер (10 березня 1875, Кишинів  — 26 листопада 1961, селище Миколіна Гора Одинцовський район, Московська область) — радянський піаніст, педагог, композитор, громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1940), Народний артист СРСР (1946), лауреат Сталінської премії (1947).

Гольденвейзер Олександр Борисович
Народився 10 березня 1875(1875-03-10)[1][2][…]
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія[1]
Помер 26 листопада 1961(1961-11-26)[3][4][5] (86 років)
Москва, СРСР[3]
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність єврей
Діяльність піаніст, композитор, музичний педагог, викладач університету, адвокат, правник
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства (1940)
Вчителі Паул Пабст
Відомі учні Oxana Yablonskayad, Фейнберг Самуїл Євгенович[6], Кабалевський Дмитро Борисович, Башкіров Дмитро Олександрович, Берман Лазар Наумович[6], Тамаркіна Роза Володимирівна і Кац Ісаак Йосипович
Знання мов російська[4]
Заклад Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр опера
Нагороди

Життєпис

Народився в Кишиневі в родині адвоката Бориса Соломоновича Гольденвейзера.

Закінчив в 1895 році Московську консерваторію по класу фортепіано П. А. Пабста (раніше займався в А. І. Зілоті), в 1897 році по класу композиції М. М. Іпполітова-Іванова. Учився також композиції в А. С. Аренського й контрапункту в С. І. Танєєва.

Працював учителем музики при московському сирітському інституті Імператора Миколи І. В 1907 році виступав у складі Московського тріо, заміняючи піаніста Давида Шора.

В 1906—1961 роках — професор Московської консерваторії по класу фортепіано.

В 1936—1939 роках — завідувач кафедрою фортепіано, в 1918—1922 й 1932—1939 роках заступник директора (проректор), в 1922—1924 й 1939—1942 роках — директор (ректор) Московської консерваторії.

Творець однієї з найбільших радянських піаністичних шкіл. Серед учнів Гольденвейзера: С. Є. Фейнберг, Т. П. Ніколаєва, Г. Р. Гінзбург, Д. Б. Кабалевський, Д. А. Башкіров, Л. Н. Берман, Р. В. Тамаркіна, І. Й. Кац та інші.

Автор трьох опер («Бенкет під час чуми» (за О. С. Пушкіним), «Співці», «Весняні води» (за І. С. Тургенєвим), кантати «Світло Жовтня», камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, романсів (усього понад 40 музичних творів). Автор ряду критичних статей, мемуарів.

Похований на Ваганьковському цвинтарі.

Література
  • Ямпольский И. М. Гольденвейзер Александр Борисович// Большая Советская Энциклопедия
  • Николаев А. Исполнительские и педагогические принципы А. Б. Гольденвейзера// Мастера советской пианистической школы, М., 1954
  • Гольденвейзер А. Б. Статьи, материалы, воспоминания М., 1969.

Примітки
  1. Г. Риман Гольденвейзер // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 378.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #102006539 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Гольденвейзер Александр Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. International Music Score Library Project — 2006.
  6. https://web.archive.org/web/20210104181245/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/later-russian-schools/later-russian-schools
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.