Бернард Лавелл

Альфред Чарлз Бернард Лавелл, OBE, FRS (англ. Sir Alfred Charles Bernard Lovell; 31 серпня 1913 — 6 серпня 2012) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1955).

Бернард Лавелл
Ім'я при народженні англ. Alfred Charles Bernard Lovell
Народився 31 серпня 1913(1913-08-31)[1][2][…]
Oldland Commond, Глостершир, Південно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство[3][4]
Помер 6 серпня 2012(2012-08-06)[5][1][…] (98 років)
Swettenhamd, Східний Чешир, Чешир, Північно-Західна Англія, Англія, Велика Британія[6]
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність астроном, фізик
Галузь астрономія
Alma mater King's Oak Academyd і Бристольський університет
Знання мов англійська
Заклад Манчестерський університет
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Міжнародний астрономічний союз[7]
Magnum opus радіоастрономія
Діти Bryan Lovelld
Нагороди

Життєпис

Народився в Олдленд-Коммон (Глостершир). У 1934 закінчив Бристольський університет. У 1936—1939 викладав фізику в Манчестерському університеті. У 1939—1945 — співробітник науково-дослідного Інституту дальнього зв'язку. У 1945—1981 працював в Манчестерському університеті, з 1951 — професор астрономії і директор Експериментальної станції Джодрелл-Бенк цього університету (нині — Наффілдська Радіоастрономічна лабораторія). Був ініціатором створення найбільшої у свій час у світі радіоастрономічної обсерваторії Джодрелл-Бенк і очолив будівництво основних її інструментів, найбільший з яких — 76-метровий рухливий параболоїд — почав діяти в 1957.

Наукові праці присвячені вивченню метеорів і нестаціонарних зірок радіоастрономічними методами. Розглянув низку теоретичних питань, пов'язаних з радіолокацією метеорних слідів, і розробив методи визначення швидкостей метеорів і фізичних умов у їхніх йонізованих слідах. Здійснив велику кількість експериментів з радіолокації метеорів. Виявив в 1958 радіовипромінювання спалахів зірок типу UV Кита. Організував міжнародні одночасні оптичні та радіо-спостереження цих об'єктів; визначив характеристики їхнього радіовипромінювання, знайшов, що відношення енергії, що генерується в радіодіапазоні, до оптичної енергії у спалахуючих зірок приблизно в 1000 разів більше, ніж у Сонця під час хромосферних спалахів. Керована ним обсерваторія Джодрелл-Бенк активно брала участь у спостереженні за космічними кораблями і апаратами (у тому числі радянськими), а також у міжнародних Радіоінтерферометричних спостереженнях з наддовгими базами (зокрема, у співпраці з радянськими радіоастрономічними обсерваторіями).

Автор монографії «Метеорна астрономія» (1954, рос. пер. 1958).

Почесний член Американської академії мистецтв і наук (1955), Нью-Йоркської АН (1960), Шведської королівської академії наук (1962), президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1969—1971), віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1970—1976).

Королівська медаль Лондонського королівського т-ва (1960), медаль ім. Д. і Ф. Гуггенхейма Міжнародної федерації астронавтики (1961), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1981).

На його честь названо астероїд 8079 Бернардловелл[8].

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Find a Grave — 1995.
  3. Physicist Sir Bernard Lovell dies // The Independent — Britain: 2012. — 176681 екз. — ISSN 0951-9467; 1476-8852
  4. A visionary pioneer of radio astronomy // The Sydney Morning Herald — Sydney: Fairfax Media, 2012. — ISSN 0312-6315
  5. Sir Bernard Lovell
  6. In Memoriam: Prof. Sir Bernard Lovell OBE FRS, 1913-2012. — ASTRON, 2012.
  7. NNDB — 2002.
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.