Беспалов Валерій Олексійович

Беспалов Валерій Олексійович[1] (н. 21 вересня 1957, Лесівка, Сталінська область) — український інженер-теплоенергетик з ЧАЕС. Ліквідатор, що, ризикуючи життям, запобіг другому можливому вибуху на ЧАЕС. Герой України. Живе в Києві.

Беспалов Валерій Олексійович
Народився 21 вересня 1957(1957-09-21) (64 роки)
Лісівка, Мар'їнський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність інженер, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Alma mater Національний університет «Одеська політехніка» (1980)
Заклад Чорнобильська атомна електростанція, Укрдіпроенергоd, Чорнобильська атомна електростанція і Енергоатом
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 21 вересня 1957 року в селі Лесівка в Сталінській області.

1980 року закінчив Одеський політехнічний інститут за фахом інженер-теплоенергетик.

З 1980 року працював на Чорнобильській АЕС, починав з робочих посад, закінчив начальником зміни.

1989—1991 — працював в проектному інституті «Укрдіпроенерго» в Києві інженером-конструктором.

З 1992 року поновив роботу на Чорнобильській АЕС.

З 2012 працює в ДП НАЕК «Енергоатом» диспетчером групи моніторингу ядерних установок.

Чорнобильська катастрофа

Валерій Беспалов — один з трьох спеціалістів, що в квітні 1986 року, ризикуючи життям, займався спуском води з теплоносія четвертого енергоблоку ЧАЕС[2].

Близько 185 тонн розплавленого ядерного матеріалу зі зруйнованого реактора пропалювали бетонну плиту під реактором. Під ними в басейні-барбатері накопичувалась вода, що використовувалась під час гасіння пожежі в перші дні після аварії. Її об'єм оцінюється в 19 тис. тонн[3]. У випадку, якщо б розплавлена активна зона дісталась води, була висока ймовірність повторного вибуху. Тому було розроблено план: троє спеціалістів (яких відтоді в ЗМІ часто називають водолазами) мали відправитись через затоплені камери четвертого реактора, знайти два запірних клапани й відкрити їх, щоб спустити воду.

Борис Баранов — був начальником зміни станції, приймав рішення, що випорожнювати басейн-барботеру зруйнованого енергоблоку від води будуть три особи: він сам, старший інженер енергоблоку № 3 Валерій Беспалов та старший інженер Олексій Ананенко.[2]

ЗМІ писали про те, що всі троє героїв загинули від променевої хвороби, але це не відповідає дійсності. Всі троє вижили, отримавши некритичні дози опромінення.[4][5]

Нагороди
  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (27 червня 2019) — за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС[6][7]
  • Орден «За мужність» III ст. (25 квітня 2018) — за значний особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виявлені самовідданість і високий професіоналізм, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди Міжнародного дня пам'яті про Чорнобильську катастрофу[8]
  • 1989 — нагороджений Орденом Пошани за участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
  • 2008 — був нагороджений Почесною відзнакою МНС України.[9]

Сім'я

Одружений, має доньку.

Примітки
  1. В деяких джерелах — Олександрович
  2. Воспоминания старшего инженера-механика реакторного цеха №2 Алексея Ананенка. www.souzchernobyl.org. Процитовано 2 червня 2019.
  3. Могло рвонути вдруге! Троє українців врятували світ від чорнобильської катастрофи. Суспільство (укр.). Процитовано 31 травня 2019.
  4. Український консультант серіалу "Чорнобиль": "Творці фільму хотіли крові, як на війні" | iod.media. ЙОД.MEDIA (укр.). Процитовано 3 червня 2019.
  5. У статтях для Вікіпедії розвінчали міф про "чорнобильських водолазів". www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 31 травня 2019.
  6. Указ Президента України від 27 червня 2019 року № 468/2019 «Про присвоєння звання Герой України»
  7. Володимир Зеленський присвоїв звання Герой України трьом ліквідаторам аварії на ЧАЕС // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 28 червня 2019 р.
  8. Указ Президента України від 25 квітня 2018 року № 108/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Державні нагороди України // Сайт ЧАЕС
Попередник: Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка»
№ 192
27 червня 2019		 Наступник:
Ананенко Олексій Михайлович Баранов Борис Олександрович
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.