Бестужев-Рюмін Михайло Павлович

Бестужев-Рюмін Михайло Павлович (* 23 травня 1803 — † 25 липня 1826) — декабрист, один із керівників повстання Чернігівського полку.

Бестужев-Рюмін Михайло Павлович
Народився	4 червня 1801(1801-06-04) Нижній Новгород, Російська імперія
Помер	25 липня 1826(1826-07-25) (25 років) Санкт-Петербург, Російська імперія ·повішення
Країна	Російська імперія
Діяльність	військовослужбовець
Рід	House of Bestuzhevd
Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник в Кудрешках

Походив з багатих дворян Московської губернії, підпоручик. Служив у Кавалергардському, потім у Семенівському полках.

У 1820 році, після повстання Семенівського полку, переведений до Полтавського піхотного полку.

У Південне товариство декабристів прийнятий 1823 С.І. Муравйовим-Апостолом, який призначив його своїм помічником у керівництві Васильківською управою. Підтримував програму «Руської Правди», складену Павлом Пестелем, і був прихильником повалення самодержавства шляхом військової революції та встановлення в Росії республіканського ладу. Брав участь у з'їздах і нарадах декабристів у Києві, Тульчині і Кам'янці в 1823—1825 роках. У 1823 році встановив зв'язки Південного товариства з Польським патріотичним товариством. Влітку 1825 року успішно завершив переговори про приєднання Товариства об'єднаних слов'ян. Вів антимонархічну пропаганду серед солдатів. Разом з іншими декабристами склав «Православний катехізис».

За активну участь у повстанні Чернігівського полку (29 грудня 1825) був страчений разом з Муравйовим-Апостолом Сергієм Івановичем, Пестелем Павло Івановичем, Рилєєвим Кондратієм Федоровичем і Каховським Петро Григоровичем 13 липня (25 липня) 1826 року, похований разом з ними на острові Голодай.