Бехерівка

Бе́херівка (чеськ. Becherovka; нім. Becher-Bitter) — чеська міцна лікерна настоянка (не плутати з просто лікерами) (38 градусів), родом з Карлових Вар, настояна на цілющих травах і вироблена за технологією, що залишається незмінною з 1807 року. Спочатку, цю лікерну настоянку виготовляли як шлункові ліки й рецепт її був засекречений аж до середини XX-го століття. Напій, зазвичай, подається в охолодженому вигляді та як дигестив. Часто п'ється з тоніком, цей спосіб вживання напою має назву «Бетон».

Бехерівка
Дата створення / заснування 1807
Країна походження  Чехія
Виробник Jan Becher - Karlovarská Becherovkad
Об'ємна частка спирту 38 % (V/V)
Офіційний сайт
 Бехерівка у Вікісховищі
Бехерівка традиційна

Поява

Історія

На початку XIX ст. у чеському містечку Карлові Вари жив фармацевт на ім'я Йозеф Бехер. Йому належала одна із найкращих аптек міста, а головною його пристрастю було виготовлення різноманітних трав'яних настоянок на спирті.

У 1805 до міста на відпочинок прибув англійський суддя Плеттенберг-Метинген і зупинився у готелі «Три жайворонки», що належав Бехеру. Чиновника з берегів Британії супроводжував його особистий лікар на прізвище Фробіг, — такий же палкий поціновувач аптекарської «алхімії», як і сам Бехер. Два чоловіки на цьому ґрунті потоваришували і почали спільні пошуки нових рецептів цілющих трав'яних настоянок. Невдовзі Фробіг повернувся до Британії, але натомість залишив кілька аркушів із нотатками. Більше він до Чехії не повернувся і невдовзі помер. Два наступні роки Бехер присвятив практичному втіленню задуманого у ході співпраці із англійським лікарем.

У 1807 йому поталанило реалізувати оригінальну рецептуру фармацевтичного лікеру, який стимулював травлення — дигестиву. Так з'явилась перша подоба бехерівки — всесвітньо відомої чеської настоянки із гіркувато-пряним присмаком.

Бехер продавав лікер у себе в аптеці у вигляді крапель, які рекомендував потроху приймати під час їжі. Засіб швидко розповсюдився Європою. На полицях аптек, як бітер (гірку рослинну настоянку) його можна було знайти під назвами «Carlsbad English Bitter», «Carlsbad Bitter», «English Bitter» чи «Original Karlsbader Becher Bitter».
В 1843 Йозеф Бехер помер і справи перейшли до його сина Йоганна. Бехер-молодший ще більше втаємничив рецептуру настоянки та збудував нове підприємство із виробництва батьківського бітеру. З того часу всі тонкощі виготовлення бехерівки передаються винятково з покоління до покоління, а оригінальний письмовий варіант її рецепту зберігається у сейфі швейцарського банку.

Сьогодення
Крамничка із продажу Бехерівки у Карлових Варах

Наразі бехерівка — широко знаний у світі алкогольний напій. Об'єми розливу настоянки досягають 6 млн. літрів на рік, а експортні шляхи прокладено до понад як 40-ка країн світу.

У Чехії бехерівка вважається національним напоєм й користується великою популярністю. Лікарі рекомендують її як добрий дигестив та специфічний медикамент при порушенні роботи органів травлення.

В 1967 в Карлових Варах відкрито виставкову залу, присвячену історії, виробництву та споживанню Бехерівки, яку пізніше було перетворено на музей.

Виробництво

При виробництві напою суміш із понад як 20-ти (в деяких джерелах із понад 100)[1] трав засипають у мішки із натурального полотна (частина складників для приготування напою імпортується, а частина вирощується місцево). Потім, зав'язані мішки з травами ставлять до ємностей з алкоголем (спиртом) і залишають в такому вигляді десь на тиждень. Екстракт, що утворився від настоювання, переливають до дубових бочок, додаючи воду (лише цілющу із Карлових Вар) та цукор. Запашний еліксир настоюють впродовж 2-3 місяців у бочках особливої овальної форми. Дубові бочки насичують напій темнішим кольором та гармонійнішим ароматом.

На теперішній час тільки дві людини знають повний процес приготування напою. І тільки цим двом особам дозволено заходити до кімнати під назвою «Drogikamr». Саме в цій кімнаті раз на тиждень готується суміш зі спецій та трав для приготування бехерівки.

Усі процеси зараз ґрунтуються на сучасних технологіях, які дозволяють повністю зберігати біологічну активність, в тому числі й «фірмових таємних», інгредієнтів.

Бехерівка, як і годиться всесвітньо знаному напою, неодноразово отримувала престижні нагороди та медалі міжнародних виставок у Відні, Парижі й інших містах.

Лікувальна дія

Бехерівка у своєму складі містить низку трав (цілющі корені та насіння), які чинять пом'якшувальну та заспокійливу дію при розладах травної системи, сприяючи кращому засвоєнню їжі й більш швидкому випорожненню шлунку. Подейкують, що за розумного споживання бехерівки зникають такі симптоми, як метеоризм, відрижка, відчуття переповненості шлунку, втрата апетиту та печія.

З лікувальною метою лікер Бехера варто споживати, як колись рекомендував своїм покупцям сам Бехер, по 20 мл. під час приймання їжі. У подібній дозі, порівняно із екстрактом трав, частка чистого алкоголю мізерно мала. Тож 20 грамів бехерівки сприяють розширенню судин та покращують циркуляцію крові.

Окрім того, чеський бітер сприяє лікуванню ангіни, ГРВІ та допомагає зняти біль голови.

Різновиди бехерівки

Окрім класичної бехерівки на заводі у Карлових Варах виготовляють наступні її різновиди:

  • «Becherovka Lemond» — лікер міцністю 20 ° до складу якого входить 10 трав з класичного рецепту, карамель, збільшений вміст цукру а також екстракт цитрусів, кумквату та цейлонського чаю
  • «Becherovka Cordial» — напій міцністю 35 ° містить мед, екстракт квітів липи та біле вино, має великий вміст цукру
  • «Becherovka KV 14» — напій міцністю 40 °, містить трави та червоне вино, не містить цукру, дуже гіркий на смак[2]
  • Becherovka Original
  • Becherovka Lemond
  • Becherovka Cordial
  • Becherovka KV 14

Споживання

Бехерівку подають, зазвичай, у малих вузьких чарочках охолодженою та чистою, без домішок. Також, напій добре сполучається із чаєм чи кавою, і є поширеною складовою різноманітних коктейлів. А при змішування із соками чи тоніком, чеська настоянка є чудовим «лонгдрінком» (який можна смакувати у склянці тривалий час).

Напій із традиційною довгастою чарочкою

Цікаві факти
  • Особлива пласка форма пляшки та етикетка є незмінними із 1841 року (їх автором є Карл Лауб, рідний брат дружини Бехера-молодшого)[3].
  • У 1907 році, до сторічного ювілею марки було представлено пляшку традиційного плаского дизайну, але незвичного зеленого кольору (щоби вберегти золотаво-бурштиновий колір напою від сонячних променів).
  • Стилізована цифра «4» (витиснена на склі фірмової пляшки біля горлечка, та у червоному кружечку на етикетці), означає символ «жезла Меркурія», покровителя торговців.
  • Торгова марка «Becherovka» була зареєстрована лише третім поколінням Бехерів (сином Йоганна Бехера Густавом), через те, що на тогочасному ринку почала з'являтись підроблена настоянка[4].
  • Густаву також належить і честь винаходу фірмових порцелянових чарочок, які сьогодні є незмінним атрибутом при споживанні бехерівки.
  • Напередодні Другої світової війни родина Бехерів закопала рецепт напою в своєму садку, щоб жодна душа не змогла пізнати його секрет. В 1945 році чеські пошуковці розкопали «скарб», представивши документ широкому загалу. Та незважаючи на це, досі точна рецептура приготування лікеру Бехера невідома, — родина продовжує тримати в таємниці інгредієнти.
  • Об'єм найменшої бочки, де достигає бехерівка, становить 3 літри, найбільшої — 53 літри.
  • Чехи часто називають бехерівку «Карлівське джерело № 13», як натяк на те, що напій виготовляють суто на місцевій воді з цілющих джерел.
  • ТМ «Бехерівка», сьогодні є частиною компанії «Pernod Ricard», — 3-го у світі за обсягом виробника вин та лікерів.

Див. також

Примітки
  1. http://www.travel.cz/guide/171/index_en.html
  2. Бехеровка — Напиток из Богемии Архівовано 16 жовтня 2018 у Wayback Machine. (рос.)
  3. http://www.bahys.com/ru/producers_of_alcohol/b/becherovka/
  4. http://home-bar.ru/

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.