Бе-12

Бе-12 «Чайка» (виріб «Е», за кодифікацією НАТО: Mail) — протичовновий літак-амфібія.

Бе-12 «Чайка»
Бе-12 ВМС України, 2014 р.
Тип протичовновий гідроплан
Розробник ТАНТК ім. Берієва
Виробник Таганрозький авіаційний завод № 86 ім. Г. М. Дмитрова
Головний конструктор Г. М. Берієв
Перший політ 18 жовтня 1960
Початок експлуатації 29 листопада 1965
Статус в експлуатації
Основні експлуатанти ВМФ СРСР (колишній)
ВМФ РФ
ВМС України
Роки виробництва 19591973
Вироблено 143[1]
Базова модель Бе-6
 Бе-12 у Вікісховищі

У жовтні 1960 р. літак здійснив перший політ, а з 1963 р. став поступати на озброєння авіації ВМФ. Створений у ДКБ Берієва. Машина була призначена для заміни Бе-6. На літаку-амфібії встановлений комплект цільового обладнання, що дозволяє вести пошук і боротьбу проти підводних човнів супротивника.

За час експлуатації на літаках Бе-12 встановлено 46 світових рекордів[2].

Історія

Бе-12 став наступником гідроплану Бе-6, основним призначенням якого була боротьба проти підводних човнів та патрулювання на морі. Попри деяку схожість з Бе-6, у Бе-12 запозичено лише крило типу «чайка» та вертикальний стабілізатор. Також Бе-12 мав турбогвинтові двигуни, що додало швидкості та дальності польоту в порівнянні з Бе-6[3]. Бе-12 має висувні шасі, що дозволяє виконувати посадку і на звичайні аеродроми на суходолі.

Перший політ Бе-12 відбувся 18 жовтня 1960 р. на аеродромі в Таганрозі[3], а показаний громадськості був на святкуваннях дня авіації в 1961 р. на авіадромі Тушино. Всього виготовили 150 одиниць різних модифікацій.

Використання

Бе-12 поступив на службу авіації радянського ВМФ на початку 1960-тих для здійснення патрулювання на морі, та залишається одним з небагатьох гідропланів, що досі перебувають на службі. Коли американські підводні човни отримали можливість запускати ракети на більшій відстані від берега, задачі літака став пошук та допомога (Бе-12ПС).

Після розпаду Радянського Союзу, деякі літаки були модифіковані у протипожежні танкери для гасіння лісових пожеж. Обладнання Бе-200 було випробувано спочатку на модифікованому Бе-12П. Після встановлення протипожежного обладнання, цей літак отримав боротовий номер RA-00046 та модифікацію Бе-12П-200. На ньому також були випробувані протипожежні операції, які мав виконувати Бе-200[4].

Характеристики

Основні характеристики

  • Екіпаж: четверо
  • Довжина: 30.11 м
  • Висота: 7.94 м
  • Розмах крила: 29.84 м


Льотні характеристики

Озброєння

  • Бойове навантаження: * 1500 кг на зовнішніх підвісках, зокрема авіабомб, глибинних бомб, та торпед


Модифікації

Бе-12П-200, 2011 р.
  • Бе-12Н (виріб «ЕН») — модифікація з ППС Нарцисс-12.
  • Бе-12СК (виріб «ЕСК») — модифікація, може нести ядерний боєприпас 5Ф-48 «Скальп».
  • Бе-12ПС (виріб «ЗЕ») — пошуково-рятувальний варіант.
  • Бе-12П (виріб «ЕП») — протипожежна модифікація.
  • Бе-12П-200 — сучасна версія Бе-12П.
  • Бе-14 (виріб «ЕПС») — модифікація для пошуку та порятунку екіпажей літаків, що зазнали катастрофи над морем, та надання допомоги екіпажам кораблів та човнів, що потерпають від аварії на морі (побудований в єдиному екземплярі).

Аварії та катастрофи

На озброєнні

Стоїть на озброєнні

 Росія:

  • Морська авіація ВМФ РФ — 5 Бе-12 (+24 на збереженні), станом на 2012 рік[6]

 Україна:

Стояв на озброєнні

 Єгипет

  • ВПС Єгипту мали два або три Бе-12 в 1970-ті, якими керували радянські льотчики, для розвідки та стеження за Шостим флотом ВМС США в Середземному морі.[7]

 СРСР:

 В'єтнам:

Збереглись

Галерея

Див. також

  • Martin P5M Marlin
  • Harbin SH-5
  • Shin Meiwa US-1A
  • ShinMaywa US-2
  • Bombardier 415

Примітки

  1. Aeroflight - Beriev Be-12 'Mail' (англ.)
  2. Бе-12
  3. Jane's All The World's Aircraft. 1975–1976. с. 488–489. ISBN 0-354-00521-9.
  4. Gordon, Sal'nikov and Zablotskiy 2006, pp. 79-80.
  5. Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу за фактом авіакатастрофи у Криму. УкрІнформ. 12.10.2012. Архів оригіналу за 15.10.2012. Процитовано 15.10.2012.
  6. Бе-12 на сайте russianplanes.net
  7. Air International Magazine, August 1995, p. 88; example photo, p. 83.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.