Битва за Хюртгенвальд

Битва за Хюртгенвальд (нім. Schlacht im Hürtgenwald) або Битва в Хюртгенвальдському лісі (англ. Battle of Hürtgen Forest) — серія запеклих боїв між американськими та німецькими військами в лісі Хюртген, що стали найтривалішою битвою на німецькій землі під час Другої світової війни і найдовшою з усіх битв, в якій коли-небудь брала участь армія США[1]. Основної напруги битва набула в період з 19 вересня по грудень 1944 року, але бойові дії в цьому районі в цілому велися з 14 вересня 1944 року по приблизно 10 лютого 1945 року, на площі у майже 130 км², на схід від німецько-бельгійського кордону.

Битва за Хюртгенвальд Battle of Hürtgen Forest
Західний фронт
Німецька обслуга веде артилерійський вогонь з важкої 150-мм піхотної гармати sIG 33. 22 листопада 1944 Німецька обслуга веде артилерійський вогонь з важкої 150-мм піхотної гармати sIG 33. 22 листопада 1944
Дата: 19 вересня 1944 – березень 1945 Місце: район німецько-бельгійського кордону, Рейнланд, Німеччина Результат: тактична перемога німецького Вермахту, зрив планів наступу американських військ
Сторони
США	Третій Рейх
Командувачі
Кортні Ходжес Лоутон Коллінз Леонард Героу	Вальтер Модель Ганс Шмідт
Військові формування
1-ша американська армія * V корпус * VII корпус	Група армій «B»

Карта боїв у лісі Хюртген

Початковою метою наступу американського командування було скувати німецькі війська в районі Хюртгенвальдського лісу, щоб запобігти зміцненню лінії фронту північніше в районі, де тривала битва за Аахен, в якій союзники зав'язли в окопній війні в насиченій мережі укріплених міст і сіл, що були щільно пов'язані із суцільною системою польових укріплень, протитанкових ровів та мінних полів. Другою метою було обійти фронт з флангу. На другому етапі союзники планували просунутися до річки Рур у рамках операції «Квін» та захопити плацдарми.

Генерал-фельдмаршал Вальтер Модель мав намір зірвати наступ союзників та активними контрдіями загнати їх у глухий кут. Німецькі війська, постійно атакуючи та контратакуючи, сповільняли просування союзників, завдаючи ним важких втрат, у повній мірі спираючись на мережу фортифікаційних укріплень, відомої союзникам, як лінія Зігфрида.

Талановито побудована Моделем система оборони призвела до значних втрат серед американських військ: армія США в битві в Хюртгенвальдському лісі зазнала бойовими та небойовими втратами принаймні 33 000 осіб вбитими та пораненими; німецькі втрати склали від 12 000 до 16 000 військових. 22 жовтня 1944 Аахен врешті-решт впав, але знову ціною високих втрат для 9-ї американської армії. Подальшому просуванню 9-ї армії до річки Рур пощастило не більше, союзним військам не вдалося форсувати річку з ходу або вирвати контроль над річними греблями у німців. Битва за Хюртгенвальд далася союзникам настільки дорогою ціною, що вони визначали її як «Поразка першого ступеня», віддаючи належне таланту Моделя[2][3][4].