Битва за Шушу (2020)

Битва за Шушу́ (Бої за Шушу́, азерб. Şuşa döyüşü; Şuşa uğrunda döyüş, вірм. Շուշիի ճակատամարտ; Shushii chakatamart) — бойові дії, що тривали з 4 по 8 листопада 2020 року під час Другої Карабаської війни.

Битва за Шушу
Друга Карабаська війна
Карта-схема боїв (станом на 8 листопада 2020):
   Контроль НКР
   Контроль Азербайджану

Карта-схема боїв (станом на 8 листопада 2020):
   Контроль НКР
   Контроль Азербайджану
Дата: 4 листопада 2020 – 8 листопада 2020 (4 дні)
Місце: Шуша, Азербайджан
Результат: Перемога Азербайджану
Сторони
 Азербайджан
Командувачі
Втрати
За даними Азербайджану:
  • Не розголошується

За даними Вірменії:

  • 200+ вбитих
  • кількадесят поранених
 За даними Вірменії:
  • Не розголошується

За даними Азербайджану:

  • 800+ вбитих

Просуваючись від міста Джебраїл, азербайджанські військові взяли під контроль місто Гадрут у середині жовтня. Пізніше азербайджанські сили просунулися далі на північ, увійшовши в район міста Шуша. Азербайджан взяв під контроль село Чанакчи та частину стратегічної дороги Шуша-Лачин 4 листопада, а вірменські війська згодом закрили дорогу для мирного населення.

8 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що азербайджанські сили взяли під свій контроль місто; Вірменія заперечувала надану інформацію[1]. Наступного дня Міністерство оборони Азербайджану оприлюднило відео з міста, що підтвердило повний контроль Азербайджану[2]. Того ж дня влада «НКР» підтвердила, що втратила контроль над Шушею[3].

Передумови

Шуша — друге за величиною місто в Нагірному Карабасі. Це де-юре частина Шушинського району Азербайджану, хоча була під контролем невизнаної НКР з кінця Першої карабаської війни в 1994 році, як адміністративний центр Шушинського району. Місто розташоване на висоті 1300—1600 метрів над рівнем моря приблизно в 15 кілометрах від столиці регіону Степанакерта, яку азербайджанці називають Ханкенді.[4] Два міста розділені долиною, а Шуша, яка служить буферною зоною для Степанакерта  і розташована в гірській місцевості з видом на регіон, описується як «стратегічна висота, з якої можна було б утримувати весь Нагірний Карабах під контролем».[5][6] Стратегічне місто в народі називають «неприступною» гірською фортецею як вірмени, так і азербайджанці.[7] Ключова дорога, що сполучає Ґоріс на півдні Вірменії до Степанакерта, проходить через Лачинський коридор та через Шушу; єдина інша велика дорога, що сполучає Вірменію з Нагірним Карабахом, проходить через гори Муровдаг на півночі Кельбаджарського району[8].

Місто має історичне, політичне та культурне значення як для вірмен, так і для азербайджанців.[9] Шуша має особливе культурне значення для азербайджанців, які вважають місто своєю історичною столицею в регіоні, тоді як Казанчецоцький собор, який знаходиться в місті і належав до Арцахської єпархії, Вірменської апостольської церкви, має релігійне значення для вірмен[10].

Хід битви
Азербайджанськими силами керував Хікмет Мірзаєв (зліва),[11] вірменськими силами командував Сейран Оганян (справа).[12][13]

Перелом у війні настав після того, як на початку жовтня Азербайджану вдалося взяти місто Джебраїл. Через кілька днів було взято Гадрут, великий населений пункт. З падінням Гадрута ситуація змінилася — азербайджанські війська стали просуватися більш інтенсивно, а вірмени — відступати. Після Джебраїла і Гадрута Азербайджан узяв під контроль Фізулі, Зангелан, Кубадли. Цілями цього наступу були місто Лачин, через який проходить шосе, що зв'язує Шушу і Степанакерт з Вірменією, а також саме місто Шуша.

Бої на підступах до міста

Вранці 29 жовтня 2020 року влада НКР повідомила про важкі бої поблизу сіл Аветараноц, Тоні і Карабулак, розташовані на південний схід від міста. Увечері президент НКР оголосив в відеозверненні, що азербайджанська армія знаходиться вже в п'яти кілометрах від міста Шуша. На наступний день Міністерство оборони Вірменії повідомило про «інтенсивні бої» в районі міста, зокрема біля села Дашалти[14].

Тиждень в гірському масиві і ущелинах на південь від міста тривали бої. Вірменська сторона наносила артилерійські удари і готувала засідки проти азербайджанських підрозділів, які намагалися просунутися вгору до Шуші. Проте, до 4 листопада азербайджанцям вдалося взяти міцний контроль над горами на південь від Шуші і дороги Шуша — Лачин. 5 листопада ЗС Азербайджану вийшли до «дороги життя» у Нагірному Карабасі, котра сполучає місто Шуши та Лачин[15].

Перший штурм міста був здійснений 6 листопада азербайджанської піхотою і закінчився невдачею. Потім ударом РСЗВ була накрита друга колона озброєних сил Азербайджану[16].

7 листопада Міноборони НКР повідомило про запеклі бої на ділянці Шуша-Дашалти. Вдень президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про взяття під контроль сіл Карабулак і Мошхмаат Ходжалинського району, розташованих на південний схід від міста. Кореспондент французької газети Le Monde повідомив з Степанакерта про доставлених в госпіталь міста десятків поранених військовослужбовців, і, що «захисники Шуші розірвані на шматки». Решта, за словами репортера, «спускаються з гір, виснажені, не знаючи, чи зможуть вони повернутися в бій, викидаючи по дорозі свій мундир». Битва за Шушу обернулася ввечері в п'ятницю 6 листопада на користь азербайджанських сил[17].

Взяття Шуші
Святкування на вулицях Баку, 8 листопада
Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголошує на Алеї шахідів в Баку про звільнення міста Шуша армією Азербайджану. 8 листопада 2020 року

8 листопада за стратегічне місто Шуша в Нагірному Карабасі тривали запеклі бої. З міста Ханкенді (Степанакерт) відбувалася евакуація мирного населення. Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив в прямому ефірі про те, що місто Шуша зайняли азербайджанські військові.

З почуттям безмежної гордості заявляю, що місто Шуша звільнено від окупації! Шуша наша! Карабах наш! Сердечно вітаю з цієї нагоди весь азербайджанський народ! Сердечно вітаю всіх мешканців Шуші!

— заявив президент Азербайжану

З міста Степанакерт почалась евакуація мирного населення[1].

9 листопада Міністерство оборони Азербайджану оприлюднило відео зі звільненого міста[2].

10 листопада 2020 року була опублікована спільна заява президента Азербайджанської Республіки, прем'єр-міністра Республіки Вірменія та президента РФ про повне припинення вогню і всіх військових дій в зоні карабаського конфлікту з 00:00 хвилин за московським часом.

Медаль «За звільнення Шуші»

13 листопада на околиці міста відповідно до угоди був виставлений спостережний пункт російських «миротворців» 15-ї окремої мотострілецької бригади, яка тоді вже взяла під контроль Лачинський коридор. Інший блокпост, розташований на розгалуженні автодороги Горіс-Степанакерт біля північного в'їзду в місто, охороняли азербайджанські військовослужбовці. Обмін тілами загиблих на полі бою навколо міста Шуша військовослужбовців відбувся 14 листопада за посередництва і участі російських «миротворчих» сил.[18] 16 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що за останні 2 дні з Шуші було вивезено понад 300 тіл загиблих вірменських військовослужбовців[19].

Наслідки

9 листопада було підписано тристоронню угоду про завершення Другої карабаської війни, підписану президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим, прем'єр-міністром Республіки Вірменія Ніколом Пашиняном і президентом Російської Федерації Володимиром Путіним.

Див. також

Примітки
    1. Сили Азербайджану штурмують Шушу. Український мілітарний портал. Процитовано 9 листопада 2020.
    2. Військові Азербайджану показали відео з Шуша | MIL.IN.UA. Український мілітарний портал. Процитовано 9 листопада 2020.
    3. Վահրամ Պողոսյան/Vahram Poghosyan. www.facebook.com. Процитовано 9 листопада 2020.
    4. Shusha, more than just a city for Azerbaijanis | TurkishPress. archive.is. 9 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
    5. The battle for Shusha Fighting in Nagorno-Karabakh has reached a turn…. archive.is. 9 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
    6. Azerbaijan Claims Capture of Key Town in Nagorno-Karabakh - The New Y…. archive.is. 8 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
    7. Azerbaijani Forces Close In On Nagorno-Karabakh's 'Unassailable' Moun…. archive.is. 8 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
    8. Karabakh: Azerbaijani army nears ‘fortress city’ Shushi/Shusha. archive.is. 9 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
    9. Война в Карабахе. Хроника событий: 26 октября. archive.is. 29 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
    10. Under The Missiles In Stepanakert. archive.is. 2 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
    11. Supreme Commander-in-Chief congratulates Lieutenant General Hikmet Mirzayev on liberation of Shusha. Azeri Press Agency (англ.). 8 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
    12. Legendary liberator of Shushi Seyran Ohanyan during these days has become legendary defender of Shushi: MOD representative. Aysor.am (англ.). 8 листопада 2020. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
    13. Artsakh President gives special thanks to Seyran Ohanyan for defense of Shushi. News.am (англ.). 5 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
    14. Азербайджанські війська помічені у 5 км від Шуши | MIL.IN.UA. Український мілітарний портал. Процитовано 10 грудня 2020.
    15. ЗС Азербайджану вийшли до «дороги життя» у Карабасі | MIL.IN.UA. Український мілітарний портал. Процитовано 10 грудня 2020.
    16. Війна в Нагірному Карабасі: Азербайджан перерізав надважливу дорогу життя регіону. zik.ua (uk-UK). Процитовано 10 грудня 2020.
    17. Haut-Karabakh : la bataille de Chouchi, clé du conflit dans la région, fait rage. Le Monde.fr (фр.). 7 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
    18. Состоялся обмен телами нескольких военнослужащих погибших в ходе боев вокруг города Шуша. МИНИСТЕРСТВО ОБОРОНЫ АЗЕРБАЙДЖАНСКОЙ РЕСПУБЛИКИ (рос.). Процитовано 10 грудня 2020.
    19. В Шуши после боев найдено свыше 300 тел погибших – Пашинян о битве за город. Sputnik Армения (рос.). Процитовано 10 грудня 2020.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.