Битва при Мерс-ель-Кебірі (1507)
Битва при Мерс-ель-Кебірі — битва між армією Іспанської імперії та заянідським султанатом Тлемсен, яка відбулась неподалік від міста Мерс-ель-Кебіру на території сучасного Алжиру, що було захоплене іспанцями за два роки до цієї битви.
| Битва при Мерс-ель-Кебірі | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Іспансько-Заянідська війна | |||||||||
Мерс-ель-Кебір | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 ЗаянідиМісцеві берберські племена |
 Іспанська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Абу Абдуллах V Ахмед бін Ганем |
Педро Наварро | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 11 000 кіннотників | 3 000 солдат 100 кіннотників | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Незначні | 2,000 вбитих 400 полонених[1] | ||||||||
Передумови
Місто Мерс-ель-Кебір було захоплено іспанськими військами в 1505 році, які намагались таким чином обмежити напади берберських корсарів та перенести реконкісту на африканське узбережжя[2][3]. Утримання міста дорого коштувало іспанській короні, оскільки в очікуванні відповіді місцевого алжирського королівства Тлемсен, в Мерс-ель-Кебірі доводилось утримувати значний гарнізон. Щоб компенсувати витрати, іспанський керівник міста Педро Наварро здійснював численні рейди в околицях міста, захоплюючи в полон населення і припаси. Місто Мерс-ель-Кебір отримувало досить великі суми грошей від таких набігів і тому іспанці продовжували збільшувати їх масштаб, залучаючи до рейдів дедалі більше військ. Султан заянідської держави Абу Абдуллах V намагався припинити такі вторгнення на свою територію, і після зустрічі з кількома своїми командирами, зокрема з вождем племені Бені Рачед Ахмедом бін Ганем[4], та шейхом Тлемсену Абу Абдуллою Мухаммадом Ібн аль-Шейх аль-Хадж, він вирішив об'єднати армію відданих йому берберських племен з усієї країни, включаючи племена Бені Рачед на чолі з Ахмедом бін Ганем. Тим часом Педро Наварро, не підозрюючи про це, почав організацію одного із своїх найбільших рейдів, в якому було залучено понад 3000 військових.
Битва
У 1507 р. Педро Наварро здійснював черговий набіг, пограбувавши три поселення поблизу Мерс-ель-Кебіру, і розгромив опір під проводом вождя місцевого племені. Він захопив понад 1500 алжирців, яких планував продати як рабів, і понад 4000 голів великої рогатої худоби[1]. Представники берберських племен, що підверглись нападу, повідомили про це місцевого полководця Заянідів, який, у свою чергу, повідомив центральну армію в Тлемсені і сам особисто влаштував засідку на іспанських грабіжників, але, зазнавши втрат відступив з місця бою. Основні сили з Тлемсену прибули вчасно і, з'ясувавши місце знаходження іспанського загону, вирішили організовувати проти них засідку. В самому іспанському таборі не очікували нападу і святкували чергову бездоганну перемогу.
Алжирці, отримавши підкріплення з півдня на чолі з Бін Ганемом та від місцевих племен, зібрали армію з понад 11 000 кіннотників[5]. Хоча більшість із них були звичайними кочівниками і навіть основні сили Заянідів суттєво поступались рівнем свого озброєння європейцям, які вже вже мали на озброєнні мушкети, проте засідка стала повною несподіванкою для іспанців, які не очікували нападу такої великої армії. В результаті бою лише близько тисячі іспанських солдатів змогли врятуватися, решта були вбиті чи потрапили в полон. Ті, хто врятувався, не змогли перелаштуватись і організувати оборону, натомість, намагались врятуватись втечею у форт Мерс-ель-Кебір (Мазалквівір). Дізнавшись про поразку, Фердинанд II, побоюючись втрати Мерс-ель-Кебіра, направив до нього кілька флотилій галер з додатковими військами та припасами. Проте алжирці не намагались атакувати місто, а натомість відступали назад у Тлемсен[6].
Наслідки
Після поразки, підконтрольні Іспанії території були обмежені Мерс-ель-Кебіром до 1509 року, коли іспанці досягнули наступного великого успіху, здійснивши напад і захоплення сусіднього Орану[7]. У кінцевому підсумку війна була виграна Іспанією в 1512 році, коли емірат Заянідів став васалом Арагонської корони.
Див. також:
Примітки
- Garcés, María Antonia (2005). Cervantes in Algiers: A Captive's Tale (англ.). Vanderbilt University Press. ISBN 978-0-8265-1470-7.
- Tony Jaques (2007). Dictionary of Battles and Sieges: F-O. Greenwood Publishing Group. с. 656–. ISBN 978-0-313-33538-9.
- Laurent Charles Féraud (1869). Histoire Des Villes de la Province de Constantine. [Dr.:] Arnolet. с. 146–.
- Muḥammad al-Mahdī b. al-Ṭāhir al-Anṣārī. doi:10.1163/2405-4453_alao_com_ala_40004_6_20. Процитовано 16 жовтня 2020.
- Fernández Duro, 1895, с. 75.
- Fernández Duro, 1895, с. 76.
- Sánchez Doncel, 1991, с. 536.