Битва під Каневом (1662)
Битва під Каневом — битва козацького війська на чолі з гетьманом Юрієм Хмельницьким супроти козацько-московської армії наказного гетьмана Лівобережжя Я. Сомка. Відбулася 10 (26) липня 1662 поблизу міста Канів та завершилися перемогою лівобережного війська. Армія Хмельницького була змушена відступити на правий берег Дніпра.
Передумови
У 1662 р. Хмельницький разом з польськими та татарськими загонами здійснили невдалий похід на Лівобережжя проти Якима Сомка.
Юрій Хмельницький прагнув випередити московські війська та лівобічних гетьманців і у травні 1662 р. почав форсувати Дніпро. Він розвинув наступ, сягнувши до Ромен. Армія правобережного гетьмана включала також невеликі польські війська, частини німецьких найманців та кримських татар.[1]
Розгорнулися бої за Кременчук, Переяслав. Загони правобережних гетьманців і союзні їм татари зайшли досить далеко на схід, беручи здобич. Обложивши Сомка у Переяславі, Хмельницький відступив, дізнавшись про наближення військ Ромодановського.
Битва
На дніпровій переправі біля Канева 26 червня 1662 р. відбулася битва, в якій Юрій Хмельницький зазнав тяжкої поразки, а його військо було притиснуте до Дніпра. Сам гетьман з групою старшин зумів переправитися човнами на правий бік, покидавши всі речі, але основна частина його армії або втопилася у дніпрових водах, або була знищена під час переправи. Легка перемога надихнула Сомка на активні наступальні дії. Він разом з московськими частинами переправився на правий бік Дніпра, щоб узяти курс на Чигирин.[1]
Тим часом Ромодановський послав навздогін за Хмельницьким стольника Приклонського з військом, яке взяло Черкаси і пішло на Бужин і Чигирин.
Подальші події
Перебуваючи в стані ейфорії, і бажаючи добити суперника, Ромодановський на початку серпня вислав на Правобережну Україну разом з козаками частини під проводом М. Приклонського, які узяли та перетворили на попелище Костянтинівку, Балаклію, Смілу та Орловець.
Однак, спільна козацько-татарська армія Хмельницького та Мехмеда IV завдала поразки війську Сомка і Ромодановського у битві під Бужином.
Примітки
- Володимир Галечик — Перемоги української зброї — 5. Бужинська битва