Бужин
Бужин — колишнє містечко Київської губернії, пізніше село Чигиринського району Черкаської області. Наприкінці 1950-х років затоплене водами Кременчуцького водосховища.
село Бужин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район/міськрада | Чигиринський |
Рада | Бужинська сільська рада [1] |
Основні дані | |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°12′55″ пн. ш. 32°40′22″ сх. д. |
Водойми | р. Дніпро |
Карта | |
Бужин | |
Бужин |
Історія
За переказами місцевих жителів Бужин в давнину був великим містом з 40 церквами, винищений татарами.
Село Бужин відоме в історичних документах. Під час визвольної боротьби проти польської шляхти тут було споруджено велике укріплення і переправа через Дніпро, які мали стратегічне значення.
У 1662 році під Бужином відбулася битва, у якій московити зазнали поразки від Юрія Хмельницького. В 1664 році Бужин випалений відділами коронного війська під проводом полководця Стефана Чарнецького, в 1667 — розорений турками, а в 1678 році поблизу нього князь Григорій Ромодановський і гетьман Іван Самойлович завдали цілковитої поразки знаменитому візирю Кара-Мустафі. Ця рішуча перемога примусила турків відмовитися від подальших походів на Україну.
В 1808 році в містечку налічувалось 423 мешканця в 44 хатах.
В 1820 році під час розливу Дніпра між Бужином і Боровицею було вимито два великих цвинтаря, на яких було знайдено людські кістки. Тіла були завернуті у саван із срібної парчі, та прикрашені виробами із дорогоцінного каміння і металів, що говорить про те, що в давнину Бужин був багатим містом.
Адміністративно, у ХІХ ст, Бужин входив до складу Шабельницької волості Чигиринського повіту Київської губернії.
У 1959 році Бужин був затоплений водами Кременчуцького водосховища у зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС, а його мешканці переселені до новоствореного села Тіньки.
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Бужин Київського воєв., з 1797 р. Чигиринського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК УКраїни.[2]
Див. також
Примітки
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. стор. 319
- http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/buzh_002.xml
Література
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.;
- Энциклопедия Брокгауза Ф. А. и Ефрона И. А.(рос.)
- Bużyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 486. (пол.)