Яким Сомко
Яки́м Сомко́ (бл.1619 — 18[1] / 28 вересня 1663) — український військовий, політичний і державний діяч. Наказний гетьман Війська Запорозького, голова Козацької держави в Лівобережній Україні (1663 — 1 місяць). Представник міщанського роду Сомків, поєднаний родинними зв'язками з Богданом Хмельницьким. Страчений 1663 року внаслідок інтриг у середовищі тогочасної української еліти.
| Яким Сомко | |
|---|---|
 | |
| Гетьман України | |
| Правління | 1660-1663 |
| Обрання | 1660 |
| Попередник | Іван Безпалий |
| Наступник | Іван Брюховецький |
| Біографічні дані | |
| Народження |
бл.1619 Переяслав |
| Смерть |
28 вересня 1663 Борзна |
| Дружина | Ірина |
| Діти | Параска, Галина, Василь |
| Династія | Сомки |
| Батько | Семен Сомко |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Родом із заможних козаків Переяславського полку [2].
З початком Національно-визвольної війни входив до найближчого оточення Богдана Хмельницького, виконував його дипломатичні та військові доручення. Сотник переяславського полку (1654), Богданів посланець до Москви (1654), наказний полковник переяславський (1658).
У 1655 році отримав від Богдана Хмельницького дозвіл на заснування у Воронькові слободи[3]. На козацькій раді у 1659 році в с. Германівка, поблизу Києва, висунув свою кандидатуру на посаду гетьмана, але обрали не його, а Юрія Хмельницького. Після Слободищенської угоди Юрія Хмельницького з Річчю Посполитою (1660), до якої Сомко поставився негативно, був обраний полковником переяславським і наказним гетьманом Лівобережжя, яке перебувало під контролем Московського царства.
Проте, Яким Сомко був також невдоволений і московською політикою в Україні, він прагнув зберегти під своєю булавою цілісність і самостійність Гетьманщини. Це викликало недовір'я й ворожість Москви до Сомка, й опозицію до нього з боку частини задніпровської, лівобережної старшини на чолі із Василем Золотаренком, а також із боку козаків і старшини Дніпровського Запоріжжя (на чолі з кошовим «гетьманом» Іваном Брюховецьким), як проти представника інтересів заможної старшини. Противники Сомка звинувачували його в таємних зносинах із Юрієм Хмельницьким, згодом із гетьманом Правобережної України Павлом Тетерею, а також із Річчю Посполитою та Кримським ханством.
З цього скористалася Москва, яка не затвердила ухвали Козелецької старшинської ради 1662 року про обрання Якима Сомка на гетьмана України в місті Ічня на Чорній раді в Ніжині (червень 1663) підтримала кандидатуру Івана Брюховецького, який і був обраний гетьманом. Яким Сомко був ув'язнений і через 3 місяці страчений у Борзні разом із полковниками: Ніжинським — Василем Золотаренком, чернігівським — Оникієм Силичем, переяславським — Афанасієм Щуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм[4].
Родина
- Батько — Семен Сом, посол до Москви у 20-их роках ХVII ст. (згідно поминального ряду одного з синодиків Якима Сомка)[5].
- Сестра — Гафія (Ганна) Сомко, або ж Ганна Сомківна, перша дружина Богдана Хмельницького, мати його синів Тимоша та Юрія і дочок Катерини та Степаниди[5].
- Дружина — Ірина Семенівна, (прізвище невідоме)[5]
- Дочка — Галина, (нар. близ. 1644р))[5]
- Син — Василь, (нар. близ. 1647р)[5]
- Дочка — Параскева (Параска), (нар. близ. 1656р)[5]
Примітки
- Літопис самовидця. — К. : Наукова думка, 1971. — С. 176.
- Сушинський, 2007, с. 421.
- Коваленко, 2009.
- Літопис Самовидця… С. 174
- Козацька еліта Гетьманщини
Джерела та література
- Горобець В. М. Сомко Яким Семенович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 709. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Сергій Коваленко. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — 2009. — 479 с. — ISBN 978-966-96849-3-6.
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : НАН України, 2008. — 452 с.
- Сушинський Б. І. Всесвітня козацька енциклопедія XV — початку XXI століть. — Одеса : «Видавничий дім ЯВФ», 2007. — 570 с. — ISBN 966-2900-01-2.
- T. Чухліб. Сомко Яким Семенович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.674 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання
- Сомко // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Сомко Яків // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1804. — 1000 екз.
- Яким Сомко у творі П. Куліша «Чорна Рада»[недоступне посилання з серпня 2019]
| Попередник Федір Лобода |
 |
Полковник переяславський 1652 |
|
Наступник Богдан Калениченко |
| Попередник Іван Безпалий |
 |
Гетьман Лівобережної України 1660-1663 |
|
Наступник Іван Брюховецький |
| Попередник Тиміш Цецюра |
|
Полковник переяславський 1660-1662 вдруге |
|
Наступник Афанасій Щуровський |
