Битва під Очаковом (1788)

Битва під Очаковом у 1788 році — військові дії Чорноморського флоту Російської імперії та Чорноморської козацької флотилії з метою захоплення османського порту Очакова в ході російсько-турецької війни (1787—1792 років). Битва закінчилася перемогою російського флоту[1].

Битва під Очаковом (1788)
Російсько-турецька війна (1787—1792)
Морська битва під Очаковом

Морська битва під Очаковом
Дата: 17-18 червня 1788
Місце: Бузький лиман
Результат: Перемога Чорноморського флоту Російської імперії
Сторони
Російська імперія, Козаки Османська імперія
Командувачі
Потьомкін Г. О.
Мордвинов М. С.
Джон Поль Джонс
Карл Генріх Нассау-Зіген
Головатий А. А.
Сидір Білий
Джезаїрлі Ґазі Гасан-паша
Військові сили
невідомо 10 кораблів, 6 фрегатів і 44 веслових човнів
Втрати
67 убитими та 18 пораненими
Втрати козаків: 18 убитими, 235 полоненими
8 лінійних кораблів, 2 фрегати, 2 шебеки, 1 бомбардирський корабель, 1 галера; 6000 вбитих і поранених, 1800 полонених

Передумови

Внаслідок російсько-турецької війни 1768—1774 рр. та підписання Кючук-Кайнарджийського мирного договору Кримське ханство де-юре ставало незалежним, де-факто перейшло під контроль Російської імперії. У 1783 році Катерина ІІ видала указ про приєднання Криму. Османська імперія, що втратила землі в Північному Причорномор'ї, була зацікавлена у поверненні втрачених земель. До того ж, Королівство Великої Британії, Франція та Королівство Пруссія, що підтримували Османську імперію, також виступали проти посилення Росії в Північному Причорномор'ї та на Кавказі. Російська імперія, навпаки, прагнула посилити свою владу в цих регіонах. Виходячи з цього, у 1787 році Османська імперія оголосила Росії, яку підтримувала Австрія, війну.

У російсько-турецькій війні 1787—1792 рр. Росію підтримували козацькі війська.

У 1787 році Російська імперія розгорнула війну на двох фронтах — на Півдні України та на Закавказзі. Росіянам вдалося оволодіти Кінбурном та Херсоном.

У першій половині 1788 року російський флот дістався Очакова. 20-25 травня відбувся бій у Бузькому лимані між османським та російсько-козацьким флотами. В ході бою османи заблокували росіянам та козакам вихід до Чорного моря з лиману. Тоді Чорноморський флот звернув на Кінбурн[2].

Хід битви

Вранці 17 червня бій під Очаковом повторився. У цю ніч обидві сторони вирішили атакувати один одного. Російським флотом керували Джон Поль Джонс, Карл Генріх Нассау-Зіген та інші. Османським флотом у розмірі 10 кораблів, 6 фрегатів і 44 веслових човнів керував Джезаїрлі Ґазі Гасан-паша. У тому, що сталося зустрічному бою, взяли безпосередню участь і парусні кораблі, обмежені місцем в порівняно вузькій протоці. Османи знову були розбиті й безладно відступили, втративши 2 лінійні кораблі.

Османи були настільки пригнічені дворазовою невдачею, що в ту ж ніч на 18 червня вирішили залишити Очаків. Вийшовши з настанням темряви з фортеці, вони намагалися проскочити повз Кінбурна, але були помічені зі зведених на мисі гарматних батарей, які відкрили сильний вогонь. Османські судна збилися в купу і стали сідати на мілину. До цього часу приплила флотилія Нассау-Зігена та довершила поразку османського флоту, який втратив 5 лінійних кораблів, 2 фрегати, 2 шебеки, 1 бомбардирський корабель і 1 галеру; 1 лінійний корабель з 50 гарматами був захоплений. Османи втратили убитими і пораненими близько 6 тисяч осіб, полоненими — близько 1800 осіб. Втрати росіян були незначні: 67 убитими і 18 пораненими. Втрати Чорноморської козацької флотилії натомість були доволі великими: загинуло 18 козаків, в полон потрапило 235 козаків. Було смертельно поранено й кошового отамана Сидора Білого. Велика частина османського вітрильного флоту втекла до Чорного моря. Веслові човни, відрізані від Кінбурна, повернулися до Очакова. Спроба Ескі-Гасана виручити їх, зроблена 22 червня, не вдалася: його флот відступив перед вогнем кінбурнських батарей[3][4][5].

Результати битви

В результаті битви російсько-козацький флот здобув перемогу над османами. Останні були змушені відступити у Чорне море. Також вони втратили убитими, пораненими та полоненими близько 7800 осіб. Російський флот втратив убитими й пораненими 85 осіб. Козаки ж втратили 18 осіб убитими та 235 полоненими.

Внаслідок битви Очаків не перейшов у володіння Російської імперії. Його вдалося захопити тільки у грудні 1788 року внаслідок штурму[6].

Див. також

Примітки

  1. РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1787–1791. resource.history.org.ua. Процитовано 16 лютого 2021.
  2. Lozheshnyk, O. S. (29 грудня 2019). Очаківська кампанія в долі Чорноморського війська. Zaporizhzhia Historical Review (укр.) 1 (52). с. 28–32. ISSN 2707-7306. Процитовано 16 лютого 2021.
  3. Краткие сведения о русских морских сражениях за два столетия с 1656 по 1856 год. runivers.ru. Процитовано 16 лютого 2021.
  4. Боевая летопись русского флота. runivers.ru. Процитовано 16 лютого 2021.
  5. Новая страница 1. web.archive.org. 16 жовтня 2010. Процитовано 16 лютого 2021.
  6. ОЧАКІВ. resource.history.org.ua. Процитовано 16 лютого 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.