Битва під Чорнобилем (1920)

Битва під Чорнобилем (1920) — це битва, яка відбулась 27 квітня 1920 року неподалік від міста Чорнобиль, на північ від Києва, під час походу польських військ на Київ. Битва відома як найбільша річкова битва періоду польсько-радянської війни.

Битва під Чорнобилем (1920)
Польсько-більшовицька війна, Київська операція
Етапи київської операції з датами зайняття окремих теренів

Етапи київської операції з датами зайняття окремих теренів
Дата: 27 квітня 1920
Місце: навколо Чорнобиля, Київщина УНР
Результат: перемога поляків
Сторони
Польща  Російська РФСР
Командувачі
Фелікс Яворський невідомо

Хід битви

Під час польського наступу на Київ, який утримували частини Червоної армії, 9-та піхотна дивізія генерала Владислава Сікорського отримала завдання зайняти Чорнобиль, що був найбільшим річковим портом на Прип'яті. На той час місто було тилом частин Червоної армії, дислокованих між Прип'яттю та Тетеревом, а його річковий порт забезпечував підтримку дій червоної Дніпровської флотилії в усті Прип'яті. Для захоплення Чорнобиля генерал Сікорський сформував бойову групу під командою майора кавалерії Яворського, яка складалася з підрозділів піхоти, важкої та польової артилерії. Підтримку бойовій групі надавав загін Пінської флотилії у складі п'яти кораблів (1 броньований та 4 звичайних пароплави).

25 квітня 1920 року о 4-й годині польська бойова група почала наступ з Демовічського тракту вздовж Прип'яті у напрямку Чорнобиля. Паралельно з наступом сухопутних військ розпочався і наступ польських кораблів на Прип'яті. В той же день вечері частини Яворського обстріляли підрозділи Дніпровської флотилії[1]. У бою взяли участь більш слабко озброєні польські катери, які завдали ушкоджень одному кораблю, а інший був вимушений відступити вниз за течією. Це дозволило в Кошаровці захопити човни для транспортування польської піхоти та артилерії. Майор Яворський розділив групу на дві колони. Перша під його власним командуванням мала наступати вздовж Прип'яті і при підтримці сил річкової флотилії завдати удару по Чорнобилю з півночі. Друга колона, на чолі з К. Галінським, повинна була наступати на Чорнобиль з заходу через Залісся. Обидві колони мали вступити в бій за Чорнобиль одночасно 27 квітня на світанку. Місто утримували 61-ша стрілецька бригада та 12 кораблів Дніпровської флотилії.

Бій за місто почався з бою колони Яворського за село Лойове, де польські війська зіткнулися зі спротивом 61-ї стрілецької бригади та кораблів Дніпровської флотилії. При підтримці польських кораблів, які прийшли на допомогу сухопутним частинам, війська Яворського прорвали оборону Червоної армії і підійшли до Чорнобиля. Тим не менш, це сталось пізніше за колону Галінського, яка підійшла до міста ще о 4-й ранку. Попри сильний спротив червоних та обстріли з кораблів, авангард другої колони, зайняв цвинтар та пояс садів, що оточували місто з заходу. Через годину[2] підійшла колона Яворського та сили Пінської флотилії. Їх смілива атака за короткий час зламала оборону червоних, змусивши їх поспішно відступити. Відбувся бій між польським сторожовим катером Panzer 1 і 4 озброєними човнами та 6 канонерками Дніпровської флотилії. Бій перетворився на погоню польської флотилії за супротивником на відстань більш ніж 25 км. Під час цього переслідування розгорнувся ще один бій нижче за течією, приблизно о 10 годині снаряд випущений з «Panzer 1» влучив в камеру боєприпасів канонерського човна «Губительный», який затонув разом з екіпажем[3]. Також було серйозно пошкоджено ще два кораблі Дніпровської флотилії.

Переслідування було зупинено через дві години, коли Panzer 1 почав набирати воду у носову частину. Це сталось через віддачу погано змонтованої гірської гармати, що призвело до послаблення заклепок підводної частини судна, яка дала теч. Пізніше Panzer 1 був відремонтований в Чорнобильському порту.

Наслідки

Внаслідок бою Дніпровська флотилія відступила до устя Прип'яті, а польські війська зайняли Чорнобиль. У порту полякам як трофеї дістались один пошкоджений канонерський човен Прыткий, 4 озброєних кораблі та 3 моторизовані човни, які пізніше увійшли до складу Пінської флотилії. Прямим наслідком перемоги поляків у битві під Чорнобилем став вихід кораблів Дніпровської флотилії з Прип'яті. Пізніший рейд червоних військових катерів під Чорнобилем 28 квітня призвів лише до захоплення польського транспортника Т-2. Щоб уникнути подібних рейдів в майбутньому, польські війська почали відновлення берегових батарей, що мали перешкодити активності Дніпровської флотилії. Зокрема, берегова батарея була відновлена в районі устя Прип'яті, поблизу села Теремче. Тим не менш, вже 8 травня 1920 року червоні канонерки підійшли до Лойова, через слабкість польських берегових батарей у боротьбі з Дніпровською флотилією.

Примітки

  1. Editors, History com. Chernobyl. HISTORY (англ.). Процитовано 23 травня 2019.
  2. внаслідок затримки під Лойовом
  3. Пароплав свого часу належав до річкової флотилії отамана Струка та був відомий як річковий колісний буксир Соня. Ставши трофеєм Дніпровської флотилії пароплав був націоналізований. В серпні 1919 року його захопили денікінці та включили до складу білої Дніпровської флотилії під назвою Доброволець. В жовтні 1919 року пароплав знов став трофеєм червоних, які перейменували його на Пролетар та включили знов до Дніпровської флотилії. Пароплав брав участь у боях з білими та польськими військами. Пізніше отримав назву Губительный. Під час річкової битви під Чорнобилем з польською флотилією, пароплав загинув у бою поблизу с. Плютовище нижче Чорнобиля.

Посилання

Джерела

  • Баров В. В. Діяльність річкових флотилій в Україні в період радянсько-польської війни 1920 року // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Україна між Польщею та Росією» — Київ, 2016. — С. 199—207 — ISBN 978-617-527-152-0.
  • Jan Bartlewicz: Flotylla Pińska i jej udział w wojnie polsko-bolszewickiej 1918-1920, Warszawa 1933.
  • Jerzy Izdebski: Dzieje 9 Dywizji Piechoty 1918-1939, Warszawa 2000.
  • Janusz Odziemkowski: Leksykon wojny polsko-rosyjskiej 1919 - 1920. Warszawa: Oficyna Wydawnicza „Rytm”, 2004. ISBN 83-7399-096-8.
  • Mullins, Justin. “Chernobyl.” New Scientist, vol. 206, no. 2755, 2010, pp. vi–vii
  • Polidori, Robert., and Culbert, Elizabeth. Sperrzonen : Pripjat und Chernobyl . Steidl, 2004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.