Збройні сили Польщі
Збройні Сили Республіки Польща, скор. ЗСРП, Військо Польське (пол. Siły Zbrojne Rzeczypospolitej Polskiej) — збройні сили Республіки Польща. Діють відповідно до Стратегії національної безпеки Республіки Польща та призначені для оборони держави від зовнішньої збройної агресії, для врегулювання міжнаціональної ворожнечі, а також у різноманітних гуманітарних місіях.
Збройні сили Польщі | |
---|---|
Siły Zbrojne Rzeczypospolitej Polskiej | |
Емблеми Міністерства оборони Польщі | |
Гасло |
пол. Bóg Honor Ojczyzna Бог Честь Батьківщина |
Засновані | 12.жовтня.1918 року |
Види збройних сил | |
Сухопутні війська Військово-морські сили Повітряні сили Сили спеціальних операцій | |
Штаб | Варшава |
Командування | |
Верховний головнокомандувач |
Президент Анджей Дуда |
Міністр оборони | Маріуш Блащак |
Начальник генерального штабу |
генерал Мечислав Гоцул |
Людські ресурси | |
Вік | 18-28 років[1] |
Призов | немає (2013)[1] |
Населення у призовному віці |
9.531.855 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 9.298.593 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
Придатних для військової служби |
7.817.556 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]), 7.766.361 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1]) |
Щорічно досягають призовного віку |
221.889 ч. (оц. 2010[1]), 211.172 ж. (оц. 2010[1]) |
Активні службовці | 120.000 (2014)[2] |
Резерв | 515.000 (2013)[3] |
Витрати | |
Бюджет | $ 9.6 мільярдів (2017)[4] |
Відсоток у ВВП | 2,01% (2017)[4] |
Промисловість | |
Національні постачальники |
Polski Holding Obronny WZM S.A. PZL-Świdnik HSW S.A. OBRUM |
Закордонні постачальники |
Європейський Союз Ізраїль Норвегія Швейцарія США Південна Корея Фінляндія |
Історія | |
Військова історія Польщі Польсько-українська війна (1918—1919) Тешинський конфлікт Польсько-радянська війна 1920 Друга світова війна Вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини Війна в Перській затоці Війна в Афганістані Війна в Іраку | |
Однострої та звання | |
Військові звання Польщі | |
Нагороди | |
Військові нагороди Польщі | |
| |
Збройні сили Польщі у Вікісховищі |
Складаються із Сухопутних військ (Wojska Lądowe RP), ВМФ (Marynarka Wojenna RP), Військово-повітряних сил (Siły Powietrzne RP) та Сил спеціального призначення (Wojska Specjalne RP). Перебувають під командуванням Міністерства національної оборони (Ministerstwo Obrony Narodowej)). Станом на 2009 рік Польща займає двадцять першу позицію у світі за рівнем військових витрат, відповідно до SIPRI. Польські війська були розгорнуті в Іраку і Афганістані, 22 солдати загинуло в Іраку в період вторгнення в 2003 році і виведення військ у 2008-му.
Історія
Прообраз сучасної армії був створений у 1918 році з трьох окремих елементів — частин російської, австро-угорської і прусської армій, оснащених зброєю, що залишилася після Першої світової війни. Збройні сили зросли під час польсько-радянської війни 1920–1921 років майже до 800 000 військовиків, але потім були скорочені після підписання Ризького мирного договору. Станом на початок Другої світової війни чисельність польських збройних сил становила майже мільйон чоловік. Вони зазнали поразки після нападу Нацистської Німеччини 1 вересня та СРСР 17 вересня 1939 року.
Деякі польські війська залишили розділену країну і приєдналися до союзних військ, де діяли на інших театрах війни. Ті, хто залишився в Польщі, увійшли до партизанських підрозділів Армії Крайової та інших партизанських груп, які воювали проти іноземних окупантів на території Польщі.
Армія Людова, сформована в Радянському Союзі і частково інтегрована з Червоною армією, стала основою збройних сил повоєнної Польщі.
Після краху Варшавської системи та розвалу СРСР у 1991 році збройні сили Польщі були реформовані. Керівництво країни, відповідно до прагнень польського народу, обрало шлях інтеграції до системи колективної євроатлантичної безпеки, що передбачав входження Польщі до НАТО.
12 березня 1999 року Польща стала членом НАТО.
Від 1 січня 2010 року Збройні Сили Республіки Польща повністю перейшли на конктрактну основу.
Фінансування
З 1999 року Польща стала членом НАТО і регулярно інвестує у свою оборону щонайменше 2% свого ВВП.[5]
Чисельність збройних сил Польщі
За офіційними даними Міноборони, станом на кінець 2020 року в польській армії служило понад 128 тисяч військових - понад 107 тисяч у складі професійної армії та 21 тисяча у складі Сил територіальної оборони.[5]
Напрямок реформування збройних сил Польщі
27 жовтня 2021 року, голова "Права і справедливості" та віцепрем’єр Ярослав Качинський і міністр оборони Маріуш Блащак представили план збільшення оборонного бюджету та більш ніж двократне збільшення розміру польського війська - до щонайменше 250 тисяч солдатів та 50 тисяч резервістів.[5]
Водночас ці зміни не передбачають відновлення обов'язкової військової служби.[5]
Примітки
- CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Процитовано 7 вересня 2015.
- Active Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
- Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Процитовано 7 вересня 2015.
- Poland to spend 2.01% of GDP on defence in 2017. http://www.janes.com. Jane's 360. 2 вересня 2016. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 28 червня 2017.
- Польща планує “радикальне” зміцнення армії через загрозу Білорусі та Росії. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 27 жовтня 2021.
Посилання
- Погони польської армії
- Official Website of the Polish Land Forces
- Official Website of the Polish Ministry of Defense
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.