Владислав Сікорський

Владисла́в Евге́ніуш Сіко́рський (пол. Władysław Eugeniusz Sikorski; 20 травня 1881, Тушув-Народови, поблизу Сандомира, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина 4 липня 1943, Гібралтар) польський військовий і державний діяч, інженер-геодезист, генерал Війська Польського. Учасник польського самостійницького руху.

Владислав Сікорський
пол. Władysław Sikorski
Псевдо Karol Pomorski[1]
Народився 20 травня 1881(1881-05-20)[2][3] або 20 березня 1881(1881-03-20)[4]
Тушув-Народови, Ґміна Тушув-Народови, Мелецький повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 4 липня 1943(1943-07-04)[5][2][…] (62 роки)
Гібралтар, Британські заморські території, Велика Британія[6]
·невідомо
Поховання
Країна  Польща
Діяльність політик, військовослужбовець
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов польська[7]
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Посада прем'єр-міністр Польщі, прем'єр-міністр Польщі і Генеральний інспектор Збройних Силd
Військове звання генерал і генерал броні
Партія незалежний політик і Фронт Морж
Конфесія Католицька церква
У шлюбі з Helena Sikorskad
Діти Зоф'я Лесневська
Автограф
Нагороди
IMDb ID 0797764

Раннє життя

Народився у Тушуві Народовому поблизу Сандомира.

Закінчив Факультет інженерії доріг і мостів Вищої політехнічної школи (ВПШ) у Львові (1909), інженер.

Перед Першою світовою війною — один із творців польських парамілітарних організацій у Королівстві Галичини та Володимирії.

1914—1920

Під час Першої світової війни служив у польських легіонах, що воювали на боці Центральних держав, полковник.

З осені 1918 — в армії незалежної Польщі. В українсько-польській війні 1918—1919 командир операційної групи, а потім дивізії (бої під Городком, Львовом і Чортковом), Відзначився у польсько-радянській війні 1919—1920.

Повоєнний час

Командувач 3-ї, пізніше 5-ї армій.

У післявоєнний час обіймав найвищі посади у збройних силах і уряді країни. У 19211922 — шеф генерального штабу Війська Польського, у 19221923 — прем'єр-міністр Польщі і міністр внутрішніх справ, у 19241925 — міністр військових справ.

1925—1928 — командувач Львівської військової округи.

З 1926 — після перевороту Юзефа Пілсудського перейшов в опозицію до правлячого «санаційного» табору, активно виступав проти урядового курсу.

Друга світова війна

Підписання Угоди з СРСР, Лондон, 30 липня 1941 року. Сікорський, Іден, Черчілль та Майський (сидять)

Після окупації Польщі Німеччиною та СРСР у вересні 1939 — в еміграції у Лондоні.

У 1939—1943 — прем'єр-міністр польського уряду в еміграції, згодом міністр військових справ (генеральний інспектор польської армії), головний командувач польських Збройних сил.

Після початку німецько-радянської війни підписав договір про співпрацю з СРСР, відомий як Угода Сікорського-Майського, і домігся сформування на радянській території армії з польських громадян, до складу якої входило чимало українців; пізніше армія воювала по боці західних союзників (корпус генерала Владислава Андерса).

Загибель

Після того, як генерал Сікорський дізнався про розстріл польських офіцерів в Катині, він розірвав дипломатичні відносини з СРСР і наполягав на тому, щоб Англія теж припинила відносини з СРСР.

Загинув в авіаційній катастрофі неподалік від Гібралтара. Літак упав в море через 16 секунд після старту. Разом з ним в літаку знаходилась його донька і два депутати англійського парламенту та ще декілька чоловік. Сікорський повертався до Лондона після інспекції ним польських військ на Близькому Сході. Офіційне розслідування встановило, що причиною падіння літака були технічні неполадки, але деякі історики досі схиляються до версії авіакатастрофи як інструменту вбивства.[8][9]

Генерал був з почестями, в присутності прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля, похований на кладовищі польських льотчиків в Ньюарку, поблизу Ноттінгема (графство Ноттінгемшир). 17 вересня 1993 його прах був перевезений до Польщі і похований у крипті Св. Леонарда на Вавелі в Кракові.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
  2. SNAC — 2010.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. Сикорский Владислав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118614282 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  7. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. В Польщі розслідують смерть прем'єра // BBC.russian, 10.11.2008
  9. Звернення до польського населення Закерзоння в лютому 1945 року в книзі: Петро Мірчук. Українська Повстанська Армія 1942—1952. Частина ІІ: Друга большевицька окупація. На Закерзонні. — Мюнхен, 1953 (репр. Львів, 1991). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 2 серпня 2012.

Джерела та література

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.