Бишкінь (село)

Бишкі́нь — село в Україні, у Лебединській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 915 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Бишкінська сільська рада.

село Бишкінь
Свято-Дмитриївська церква (вересень 2016)
Фото: © AlevYansen, CC BY-SA 4.0
Свято-Дмитриївська церква (вересень 2016)
Фото: © AlevYansen, CC BY-SA 4.0
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Сумський район
Рада Лебединська міська громада
Код КАТОТТГ UA59080110060052227
Облікова картка Бишкінь 
Основні дані
Засноване 1678
Населення 915
Поштовий індекс 42245
Телефонний код +380 5445
Географічні дані
Географічні координати 50°37′43″ пн. ш. 34°37′19″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 122 м
Водойми р. Псел
Відстань до
районного центру		 12 км
Найближча залізнична станція Рябушки
Відстань до
залізничної станції		 8 км
Місцева влада
Адреса ради 42245, Сумська обл., Лебединський р-н, с. Бишкінь, вул. Будівельна, 10
Сільський голова Білаш Микола Іванович
Карта
Бишкінь
Бишкінь
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області.» увійшло до складу Лебединської міської громади[1]

Після ліквідації Лебединського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[2].

Географія

Село Бишкінь знаходиться на лівому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Легань, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Старонове, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Куданівка (Лебединська міська рада), на протилежному березі — село Даценківка, вище за течією річки Легань на відстані 2,5 км розташоване село Ревки. До села примикає невеликий лісовий масив (сосна). Через село проходить автомобільна дорога Т 1909.

Історія
Руїни Дмитрівської церкви (червень 2019)
Фото: © Віктор Полянко, CC BY-SA 4.0

На околиці села виявлено поселення бронзової, ранньої залізної доби та середньовіччя.

Село Бишкинь засноване в 1678 році вихідцями зі Зміївського повіту.

До 1765 село було сотенним центром Сумського адміністративно-територіального полку.

За даними на 1864 рік у казеній слободі Лебединського повіту Харківської губернії мешкало 1689 осіб (833 чоловічої статі та 856 — жіночої), налічувалось 273 дворових господарств, існували православна церква та станова квартира[3].

Станом на 1914 рік село відносилось до Ворожбинської волості, кількість мешканців зросла до 4379 осіб[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[5].

Пам'ятки

На території села є руїни Свято-Димитріївської церкви 1888 року (пам'ятка архітектури місцевого значення, охроронний номер 282-См).

  • Інтер'єр Свято-Дмитріївської церкви (вересень 2016)
    Фото: © AlevYansen, CC BY-SA 4.0
  • Інтер'єр (липень 2021)
    Фото: © Андрій Мозговий, CC BY-SA 4.0
  • Інтер'єр (липень 2021)
    Фото: © Varlamiras, CC BY-SA 4.0
  • Вид на церкву (липень 2021)
    Фото: © Андрій Мозговий, CC BY-SA 4.0

Також є братська могила радянських воїнів, серед яких похований Сергеєв О. М. — Герой Радянського Союзу та пам'ятник воїнам-землякам (пам'ятка історії, охоронний №575), які розташовані у центрі, по вулиці Будівельній.

  • Вид на братську могилу (червень 2019)
    Фото: © Віктор Полянко, CC BY-SA 4.0
  • Братська могила (червень 2019)
    Фото: © Віктор Полянко, CC BY-SA 4.0
  • Фрагмент. Братська могила (червень 2019)
    Фото: © Віктор Полянко, CC BY-SA 4.0

Економіка
  • Молочно-товарна ферма.
  • «Бишкінське», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери
  • Дитячий садок.
  • Школа.

Див. також

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 25 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2655)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. стор 77-82 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2015.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.