Благодатне (Нововолинська міська рада)
Благодатне (до 2016 року — Жовтневе) — селище міського типу в Україні, Волинська область, підпорядковане Нововолинській міській раді. Населення 4 850 мешканців (перепис 2001). Розташоване за 8-9 км від залізничної станції і смт Іваничі, на лінії Червоноград — Володимир i 12 км на південний схід від міста Нововолинська (автошлях Т 0305). Сусідні села Грибовиця, Литовеж, Біличі.
смт Благодатне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Нововолинська міська рада |
Рада | Благодатна селищна рада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засноване | 1953 |
Колишня назва | Жовтневе |
Статус | із 1956 року |
Площа | 3,48 км² |
Населення | ▼ 4714 (01.01.2018)[1] |
Густота | 1354,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45490 |
Телефонний код | +380 3344 |
Географічні координати | 50°40′ пн. ш. 24°15′ сх. д. |
Висота над рівнем моря | 213 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Іваничі |
До станції: | 10,1 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 12,2 км |
До обл. центру: | |
- автошляхами: | 89,1 км |
Селищна влада | |
Адреса | 45490, Волинська обл., Нововолинська міськрада, смт Благодатне, вул. В. Стуса, 16 |
Карта | |
Благодатне | |
Благодатне | |
Історія
У 1953 році було запроєктоване селище Жовтневе, що увійшло до складу Нововолинської міської ради. Селище Жовтневе побудоване на території села Біличі Іваничівського району. Селище було спеціально побудоване для шахтарів шахти № 6 (відкрилася у 1956 році) і шахти № 7 (відкрилася у 1957 році).
12 травня 2016 року Жовтневе перейменоване на Благодатне[2].
Економіка
На території селища Благодатне працює підприємство з виготовлення пакування. ТзОВ «Волинська Фабрика Гофротари „VFG“» «МОДЕЛПАК» та проектування пакунків.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- Постанова ВР України
Посилання
- Облікова картка
- Волинські новини
- Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.