Боборикін Петро Дмитрович
Петро́ Дми́трович Бобори́кін (рос. Боборыкин Пётр Дмитриевич; *27 серпня 1836, Нижній Новгород — †12 серпня 1921, Лугано) — російський письменник.
Боборикін Петро Дмитрович | |
---|---|
Боборыкин Пётр Дмитриевич | |
П. Д. Бобори́кін | |
Народився |
27 серпня 1836 Нижній Новгород |
Помер |
12 серпня 1921 (84 роки) Лугано |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | письменник |
Alma mater | Тартуський університет і Казанський державний університет |
Знання мов | російська |
Членство | Петербурзька академія наук |
Роки активності | з 1860 |
Жанр | роман |
Автограф | |
Народився в Нижньому Новгороді.
Автор романів, повістей, драматичних творів, статей, мемуарів.
Творчості Боборикіна властиві натуралізм. У найвдаліших романах «Ділки» (1872), «Китай-город» (1882), «Василь Тьоркін» (1892) відображено життя російської буржуазії кінця 19 — початку 20 століття.
Письменник Боборикін ввів в російській літературі у широкий вжиток термін «інтелігенція».
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.[джерело?]
Посилання
- Естопсихологічна школа // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 188. — 634 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.