Бове Йосип Іванович

Йо́сип Іва́нович Бове́ (рос. Осип (Иосиф; Джузеппе) Ива́нович Бове, італ. Giuseppe Bova, фр. Joseph Bové; *24 жовтня (4 листопада) 1784(17841104) — †16 (28) червня 1834) — російський архітектор, визначний майстер російського класицизму.

Йосип Іванович Бове
рос. Осип Иванович Бове
італ. Giuseppe Bova
Народження 24 жовтня (4 листопада) 1784
Смерть 16 (28) червня 1834 (49 років)
Поховання
Країна
(підданство)
 Російська імперія
Навчання Q4530557? (1807)[2]
Діяльність архітектор
Праця в містах Москва
Архітектурний стиль класицизм
Найважливіші споруди Покровський храм (садиба Пехре-Покровське), церкви в Москві, Большой театр
 Бове Йосип Іванович у Вікісховищі

Життєпис

Бове народився у Санкт-Петербурзі в родині неаполітанського художника Вінченцо Джованні Бова, який приїхав до Росії в 1782 році для роботи в Ермітажі. Мати — Катерина Кнаппе, дочка художника Карла Кнаппе. Дане при хрещенні ім'я Джузеппе пізніше було перероблено на російський манер — Йосип Іванович. Незабаром після народження Йосипа сім'я переїхала до Москви.

Архітектурну освіту здобув в архітектурному училище при Експедиції Кремлівської будівлі у Ф. Кампорезі. На службу він поступив в 1801 році, відбувся архітектором при кремлівській експедиції і потім в комісії будівель; працював під керівництвом М. Ф. Казакова і К. І. Россі у Москві і Твері.

Під час французько-російської війни 1812 року Бове служив корнетом Іркутського гусарського полку. В 1813 році повернувся на міську службу. Для відновлення спаленої Москви була створена спеціальна Комісія з будівництва Москви, в яку Бове увійшов архітектором четвертої ділянки і відповідав за центральні райони міста: Тверську, Арбатську, Пресненську, Новинську і Міську частини. В 1814 році Бове був призначений головним архітектором «фасадницької частини», що наглядає за проектами і їх «виробництвом в точності у Прожектованих лініях, а також планам і фасадам що видаються». Бове зумів на цій посаді оновити вигляд стародавньої столиці, з новим для Москви розмахом і за єдиним стилістичним задумом. За допомогою затвердженого в 1817 році генерального плану, Бове втілив ідею міста-монумента на славу величі Російської імперії.

В 1816 році Бове отримав звання архітектора від ради Імператорської Академії мистецтв, перейшов у православ'я і одружився на вдові — княгині Авдотьї Семенівні Трубецькій, уродженої Гур'євій (1786—1871). У тому ж році Бове подав до Імператорської Академії мистецтв прохання про присвоєння йому звання академіка архітектури. Академія дала архітекторові завдання спроектувати будівлю театру на 3 тисячі осіб. Однак дорученого завдання Бове не виконав, і шукане звання не було йому присуджено.

Під керівництвом Бове у центрі Москви були перебудовані Торгові ряди у стилі класицизму навпроти Кремля (не збереглися), проведено реконструкцію Красної площі, знесені земляні укріплення навколо Кремля і засипано рів, розбитий Кремлівський (Олександрівський) сад, побудовано Манеж (інженерна структура розроблена О. Бетанкуром), створена Театральна площа (1818—1824) з Великим (Петровським) театром (1821—1824; перероблений проект А. О. Михайлова[3]). За межами центру Бове будує міську лікарню за Калузькою заставою (1828—1833). Тріумфальну арку, зведені за проектом Бове біля Тверської застави (1827—1834), були відтворені в 1968 році поблизу монумента Перемоги, що будувався тоді на Поклонній горі.

Помер Бове в Москві, похований на кладовищі Донського монастиря.

Доробок

Вхідні ворота Олександрівського саду біля Московського Кремля
Тріумфальна арка на площі Перемоги, Москва
  • 18021836 Троїцький собор (православний храм у місті Клин)
  • 18141815 — Торгові ряди навпроти Кремля (на місці ГУМf, не збереглися)
  • 18201822 Олександрівський сад з гротом
  • 18241825 Манеж
  • 18181824 Театральна площа
  • 18211824 Большой театр
  • 18271834 Тріумфальна арка біля Тверської застави (на початок ХХІ сторіччя біля парку Перемоги)
  • 18281833 — Градська лікарня (на початок ХХІ сторіччя Міська лікарня № 1 ім. М. І. Пирогова). Москва, Ленінський проспект, 8 корпус 1
  • Будинок у володінні дружини у Петровському провулку (колишньому Богословському), на початок ХХІ сторіччя № 9
  • Будинок М. С. Гагаріна (пізніше Книжкова палата) на Новинському бульварі, зруйнований під час ІІ світової війни
  • 18221824 Церква Святого Миколая. Москва, Котельницький 1-й провулок, 8-10
  • 1822 Церква Михайла Архангела у маєтку дружини в Архангельському. Село Архангельське Рузького району Московської області
  • 18251828 Покровська церква. Село Пехра-Покровське Балашихинського району Московської області (авторство приписується за подібністю з аналогічними спорудами, документального підтвердження не збереглося)
  • 18251828 — Перебудова будівлі Новоєкатерининської прочанської лікарні, спорудження церкви Катерини Великомучениці (нині міська лікарня № 24, на розі Петровки і Страсного бульвару, № 15/29).
  • 18251831 — Реконструкція Знам'янської церкви села Холми у заміському маєтку дружини.
  • 1820-і — Торгові ряди на Таганці (не збереглися)
  • 1830 Церква Велике Вознесіння біля Никітських Воріт (доопрацювання проекту Ф. М. Шестакова 1829 року, добудовано після смерті Бове О. Г. Григор'євим)
  • 1832 — Перебудова Церкви Всіх сумуючих Радості. Москва, Велика Ординка, 20
  • 1833 — Церква Троїці Живоначальної у Даниловськоу монастирі
  • 18301839 Собор Успенія Пресвятої Богородиці у місті Єгор'євськ (підірваний в 1935 році за рішенням Президії ВЦВК).

Вибрані твори

Джерела

Див. також

Примітки

  1. Бове Осип Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Бове Осип Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Либсон В. Я., Кузнецова А. И. Большой театр СССР: История сооружения и реконструкции здания. — М.: Стройиздат, 1982. — С. 34-39. — 136 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.